СВИНЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

СВИНЯ́

Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. Приклади
  • З-за хати хлівець визирає, льох чорніє... Уже завелась [на господарстві] свиня з поросятком і овечат десяток. (Панас Мирний)
  • Коли б свині крила, вона б і небо зрила. (прислів'я)
  • Що коли б свині роги... (прислів'я)
  • * У порівн. – Над цехами звисає погнута арматура, а внизу під нею висять авіабомби, як чорні смалені свині. (О. Гончар)
  • Петрик уже четвертий шматок [пирога] наминає, плямкає, мов та свиня. (І. Багмут)
  • Розставляючи шахи, щоразу нахвалявся: – Ну, сьогодні я вже з тобою поквитаюсь! Ти в мене будеш вищати свинею. (А. Дімаров)
перен., лайл. Неохайна людина. Приклади
  • [Яциха:] А соцький, він свиня пиката, Нехай минає мою хату!.. (М. Кропивницький)
  • – Свиня, – кинув він Гнатові, коли вони від'їхали на бокову стежку – Отакого старого чоловіка – і то не пожалів. (Григорій Тютюнник)
  • – Ганстери, рекетири, свині собачі! пручався Шарпанський, – ви розтоптали святі хвилини мого життя. (А. Крижанівський)
  • Гуцул – хлоп, свиня, мармула, паскуда і не сміє прийти на ґанок, коли визискувач уже вибудував собі будинок із ґанком. (Г. Хоткевич)
перев. оруд. в. одн. свине́ю, заст. Порядок шикування військ у вигляді клину. Приклади
  • Німецькі рицарі почали битву звичайним своїм строєм – свинею, тобто клином, вістря якого було спрямоване в центр руського війська. (з навч. літ.)
Рід картярської гри.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.