СВИНЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як свиня́ на коня́, зі сл. схо́жий, ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Приклади
  • Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня (М. Стельмах)

як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон.

Дуже, у великій мірі. Приклади
  • Пан бундючиться, величається, як свиня в барлозі.

як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон.

Негарно, недоладно. Приклади
  • Весь секрет метаморфози в тому, що він [Лубенець] перший пошив собі форму… і, одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський)

як свиня́ в дощ, ірон.

зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова чепурни́й; зовсім не (чепурний). Приклади
  • [Охрім (до Гордія):] Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький)
зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Приклади
  • Пані чваниться, величається, як свиня в дощ.

Свиня під дубом.

Назва байки І. Крилова (1769—1844): свиня, поїдаючи жолуді, які нападали з дуба, підриває його коріння, але не розуміє й не хоче розуміти цього.
У переносному значенні — людина, яка шкодить собі через власну зажерливість і короткозорість.
Приклади
  • Ще зблискує вряди-годи оскал криловської свині під дубом, яка готова вкусити ту руку, що продукує духовну поживу для людей. (Р. Іваничук, Відверто про наболіле)

підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т.ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т.ін.) свиню́ кому.

Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, робити неприємність, підлість або діяти підступно проти когось. Приклади
  • Конопельський зів'яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький)
  • Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він свиню своєму старому другові (П. Автомонов)
  • Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький)

мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т.ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями).

Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Приклади
  • мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого метати бісер, а краще спати (О. Слісаренко)
  • Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай [перлів] (Л. Глібов)
  • [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга)
  • Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик)

як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон.

Уживається для вираження повного заперечення зазначеного слова; зовсім не. Приклади
  • Їй ця сукня пристала, як свині наритники.

па́сти сви́ні з ким, перев. із. запереч.

Бути з ким-небудь у товариських, приятельських, фамільярних стосунках; бути рівнею. Приклади
  • Ганна виговорювала чоловікові: — Стидався би, Тимофію! Як ти до дядька Тимофія кажеш? Що ти з ним… разом свині пас? (Ю. Смолич)
  • — От, скажемо для блізиру, посади тебе за фісгармонію. Бачив фісгармонію? — Я з вами свиней не пас, — раптом несподівано, з хмурою зневагою кидає Кавун (В. Винниченко)
  • — Чого ти кричиш на мене! Ну, я з тобою свиней не пас! Ну, коли хочеш в мене служить, то не тикай на мене, бо я тут пан — промовив вже сердито Бродовський (І. Нечуй-Левицький)

як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Приклади
  • Тоді це буде, як свині з череди йтимуть.

Не мечіть бісеру перед свинями.

Вислів походить з Євангелія: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів (бісеру) ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, повернувшися, не розтерзали вас» (Матв., 7,6).
Цей вислів давно став загальновживаним прислів'ям і використовується зі значенням: не витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні зрозуміти вас і оцінити ваші думки.
Приклади
  • Поручик так само щось думав. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого «метати бісер», а краще спати. (О. Слісаренко, Бунт)
  • Цинічно, мамо, і немилосердно
    Мечешти те, що найвище, найкраще,
    Чим величаться могла б віковічно
    Як архітвором — свиням під ноги.
    (І. Франко, В пленері)
  • Віля, як завжди в таких випадках, закопилив губи й заявив, що йому ні до чого було розсипати бісер перед свиньми, а під свиньми він розуміє, далебі, не всіх присутніх, а лише мене… (В. Кисельов, Веселий роман)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання