РУШНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
РУШНИ́К
Довгастий шматок тканини (перев. бавовняної, лляної, полотняної) для витирання обличчя, тіла, посуду і т. ін.
Приклади
- Прокоповичка обстелила край стола рушниками, щоб утирати губи й руки. (І. Нечуй-Левицький)
- Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника. (А. Головко)
Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, який традиційно використовується для оздоблення житла, а також в українських народних обрядах і т. ін.
Приклади
- Стіни Галя вбрала шпалерами, пообвішувала вишиваними рушниками. (Панас Мирний)
- – По конях і на Семипілки! Весільних рушників не знімати, молода їде з нами. (О. Довженко)
- * Образно. На хмарних рушниках зоря квітки виводить... (В. Сосюра)
- * У порівн. В Румунії зустріли нас, Як рідних, бідаки. У них вузенькі ниви, Неначе рушники. (М. Нагнибіда)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.