РУШНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
рушни́к «довгастий шматок тканини для витирання; декоративна тканина»
похідне утворення від рука́ (первісно шматок тканини призначався головним чином для витирання рук);
р. [ручни́к, рушни́к], бр. ручні́к, [рушні́к], п. ręcznik, ч. слц. ručník, болг. [ръчени́к], м. рачник, схв. ру̏чнӣк, ручѝнӣк «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ручни́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ручні́к | білоруська |
| рушні́к | білоруська |
| ръчени́к | болгарська |
| рачник | македонська |
| ręcznik | польська |
| ручни́к | російська |
| рушни́к | російська |
| ру̏чнӣк | сербохорватська |
| ручѝнӣк «тс.» | сербохорватська |
| ručník | словацька |
| рука́ (первісно шматок тканини призначався головним чином для витирання рук) | українська |
| ručník | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України