РУБЦІ

Див. рубець 5).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

РУБЕ́ЦЬ

Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь. Приклади

[Кушнірук:] Дивіться сюди, поки свічка не догорить до цього рубця, щоб і з місця ніхто не рушав. (С. Васильченко)
На причепі за агрегатом рухаються легкі борони, які розпушують сліди коліс і залишені сошниками рубці, знищують сліди бур'янів. (з газ.)

Слід на шкірі у вигляді невеликої складки від рани, що загоїлася, від побоїв (ременем, батогом і т. ін.); шрам. Приклади

З усієї слободи лишилися тільки два чоловіки не биті, старі, яких він [пан] не бив, а то всі до одного биті. У всіх були шрами та рубці. (з переказу)
[Тетяна:] Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. (І. Карпенко-Карий)
Юрчик показав нам свою спину, на якій ми побачили багато рубців. (Л. Смілянський)
До обмеження рухів можуть призводити і великі рубці, які приросли до підлеглих тканин. (з наук. літ.)
Загоюючись, виразка, як і всякий дефект м'яких тканин, перетворюється потім у рубець. (з наук.-попул. літ.)
* Образно. Перші болі завдають серцю глибоких, кривавих ран, але юне серце здатне гамувати біль і вкриватися рубцями. (М. Чабанівський)

Те саме, що кра́йка 1. Приклади

Сонце .. котиться ліниво за рубець виднокругу. (Б. Лепкий)
Зворушення її було таке велике, що вона, втерявши сили [знесилившись], трохи була не урвалась з муру, коли б завчасу не вхопилась руками за високий рубець башти. (М. Старицький)
Біля Полярушів почали товпитися люди, хтось уже силоміць напував Фросину водою, і рубець залізної, з голубами по краях кварти моторошно цокотів на зціплених зубах. (М. Стельмах)

Шов, що утворюється при зшиванні краю одного куска тканини, шкіри з краєм іншого, а також; підрублений край чого-небудь. Приклади

Княжна Предслава чекала нетерпляче цих відвідин [княжича]. .. Він всілякр уникав її. Ухилявся від її очей, дотику рук, навіть рубця одежі. (М. Грушевський)
Я взяв його ніж, яким він різав шкіру, розпоров рубець на сорочці і дістав записку. (Л. Смілянський)
Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см. (з наук. літ.)
Готуючись зійти з корабля, вони [матроси] прасують штани так, щоб рубцями можна було, як-то кажуть, масло різати. (Д. Ткач)

Перший, найбільший відділ шлунка жуйних тварин. Приклади

Він [шлунок корови] складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга. (з навч. літ.)
Якщо жуйних тварин годувати дрібнішою січкою, це може викликати атонію рубця. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Сорт лляного полотна. Приклади

Шила кошульку з тонкого рубку. (Сл. Б. Грінченка)
Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку. (Марко Вовчок)

Хустка з батисту або перкалю. Приклади

Тонкий рубок на всю голову. (Сл. Б. Грінченка)
І оце вже коло його, і одкида [дівчина] рубок з лиця, і чує Остап любії слова й пізнає козачку-дівчину з русою косою, невільничку турецьку. (Марко Вовчок)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Ділянка, на якій рубають ліс. Приклади

Під зріз потрапляють дерева, вирощені на спеціальних ділянках, або ж на рубках догляду за лісом. (з газ.)

Дія за знач. руба́ти 1–4, 6 і руба́тися 1.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

На кораблях та суднах – закрите приміщення на верхній палубі (чи вище від неї в надбудові), стіни якого не доходять до бортів. Приклади

В рубці, що височіла над палубою, біля штурвала стояв старий чоловік. (С. Журахович)
Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку. (Д. Ткач)
Він ночі і дні проводив у штурманській рубці, не довіряючи нікому керма. (Н. Рибак)

Назва різних спеціальних приміщень. Приклади

Рубка радиста: де були жмуття проводів – одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно. (О. Гончар)
З передньої рубки виглянув льотчик. Жестом підкликав до себе зв'язківця. (Ю. Бедзик)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах