РУБАЮТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РУБА́ТИ

що. Розсікати, розділяти на частини, ударяючи чим-небудь гострим з розмаху. Приклади

Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч. (Панас Мирний)
В клубках вогню та диму чужі смаглюваті матроси знетямлено рубають канати, з панічним криком тягнуть в люки поранених. (О. Гончар)
– Бригом правував поганий, кривий і кошлатий румун з двома матросами. Він дав мені пощерблену сокиру, якою не те що тесати, а й рубати тяжко. (Ю. Яновський)
* Образно. Рубали ніч прожекторів мечі – усе по морю шарили злобливо, настирливо. (І. Гончаренко)
Майстри виймають сокири з-за поясів і починають рубати сходи на гору. (Леся Українка)
– Ага. Хтось ополонку рубатиме, а ти воду питимеш? (Григорій Тютюнник)
Сокири з моторошним хрумтінням рубали кістки, роздроблюючи мозок. (М. Коцюбинський)
Молодий хлопець стрепенувся і почав завзято рубати гору. (Леся Українка)
Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя. (О. Гончар)
Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелим, червоним .. кулаком. (Ю. Бедзик)
Євдоха була задумана, а Степко щось доводив, рубаючи в повітрі рукою, і, нахиляючи чорну голову, заглядав матері в очі. (О. Кундзич)

кого і без дод. Бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Приклади

Всю рать свою вперед подвинув [Еней] І разом на врагів нахлинув, Велів всіх сікти та рубать. (І. Котляревський)
Печеніги побігли, і Русь погнала за ними, рубаючи їх, і прогнала їх. (з легенди)
Андрій, розпалений жаром бою, помчав, як молодий хорт, найгарніший і найпрудкіший з усієї зграї, рубаючи направо й наліво. (О. Довженко)
Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах! (П. Тичина)

що. Підсікаючи, валити на землю, відокремлювати від основи, кореня. Приклади

[Лісовик:] Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати. (Леся Українка)
Він ще почекав, помовчав і додав: – Тієї гілляки, на якій сидять, не рубають. (В. Козаченко)
Озвірілі козаки з нелюдською силою рубали голови ворогів, сікли їм шиї. (М. Старицький)
Заятчукові чомусь .. рясні стебла соняшників нагадують людей, він дивиться, як Січкар майстерно орудує гострим сікачем, і сміється: – Рубаєш голови батькам? (М. Стельмах)

що. Відколюючи куски від суцільного пласта, видобувати (вугілля, руду і т. ін.). Приклади

– Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! – хвалився Юрко. (В. Кучер)
– Хоча б от я – комбайн веду, Рубаю антрацит, І тут у мене на виду, Як у орла – весь світ. (М. Нагнибіда)

перен., розм. Говорити, висловлюватися про кого-, що-небудь або діяти стосовно до когось дуже різко, категорично. Приклади

Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити... (Марко Вовчок)
– Молодчина Семен!.. от так Семен!.. січе й руба – не вважає на панів, – хвалили артиста, коли після кількох арій замовк його голос у саду... (С. Васильченко)
Вона стояла горда, схвильована й говорила .. рубаючи кожне слово. Глибока образа бриніла в її голосі... (В. Підмогильний)
Несподівано покриком лебединим, дивним і диким, рубаючи слова, ніби з досадою одкидаючи розмову, крикнув дід Опанас. (С. Васильченко)
Говорив він, рубаючи речення, чітко і енергійно. (В. Речмедін)

що, спец. Будувати, ставити яку-небудь споруду з колод, дерева. Приклади

В лісостепу жилу будівлю ніколи не рубали з кругляку чи пластин, як це вживано в лісній зоні України, а з тесаних брусів. (з наук. літ.)

що, перен., розм. Їсти багато, з апетитом. Приклади

– А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (В. Собко)

без дод., перен., розм., рідко. Іти швидко, енергійно, ступаючи чітко, твердо. Приклади

– Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва, а там і до своєї Ковалівки? – пояснив Іван, вирівняшись і поправивши безкозирку. (В. Кучер)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

рубай

Дроворуб.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.