РОТМІСТР — ТЛУМАЧЕННЯ
РО́ТМІСТР
У дореволюційній російській кавалерії та жандармерії – офіцерський чин, що відповідав чинові капітана в піхоті й інших військах; офіцер у такому чині.
Приклади
- В наметі вже чекала вся польська рада воєнна, комісари, полковники і ротмістри. (О. Маковей)
- Ротмістр наказав зв'язати книги, .. і вийшов, кинувши на Ольгу Петрівну злий погляд. (М. Олійник)
- Князь Острозький взяв Северина на службу до загону особистої охорони ротмистром. (з наук.-попул. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.