РОЗСИПАВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗСИПА́ТИ

Несподівано, мимоволі висипа́ти що-небудь сипке, розкида́ти багато предметів. Приклади

Тремтячі ноги зігнулись, і він упав без сили на призьбу, розсипаючи налагоджену про запас мамалигу. (М. Коцюбинський)
Розгортаючи обома руками віття, розсипаючи з кухля ягоди, Тихозоров, озираючись, ступив кілька кроків назад. (О. Донченко)
– Забув сказати, що перекинув також столика .. і розсипав твої папери. (Ю. Яновський)
– Фед! Принеси мені гребінець і пудру. Та, гляди, не розсип по дорозі. (Григорій Тютюнник)
Каневський бере з бочки жменю талерів – розсипає по столу. (С. Васильченко)
Недалечко від хатнього порога стояла немолода вже молодиця, бідненько зодягнена, – і, розсипаючи з миски зерно, голосно скликала курей. (Панас Мирний)
Вона принесла з хижки зав'язані в хустці квітки та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю. (І. Нечуй-Левицький)
* Образно. Серед нив, дібров і плавень – де не підеш – для людей квіти розсипає травень, звуки – соловей. (В. Швець)
[Маруся:] Погляньте, як розсипав місяченько Своє проміння срібне по воді. (В. Самійленко)

Порушувати цілісність чого-небудь, руйнуючи, роз'єднуючи. Приклади

Вдарила у борт висока хвиля, розсипавши свій гребінь на бризки. (А. Шиян)
Танк розсипав гусеницю і .. завмирає. (В. Логвиненко)
* Образно. Вона [Олюся] мовби розсипала щедрою рукою своє серце по всій землі, а після смерті застеле своєю душею ще й небо. (В. Підмогильний)

Насипа́ти в різні місця, розподіляти що-небудь сипке. Приклади

Товариші по камері гуртом виряджали його: давали йому теплішу одежу, розсипали поза підкладкою піджака тютюн та сірники. (С. Васильченко)
[Ганнуся:] Як прийдуть дівчата, то скажете їм, хай починають розсипати зерно у сівалки. (З. Мороз)

Розбивши, розділивши (групу людей) на дрібніші одиниці, розташовувати на відстані один від одного; розосереджувати. Приклади

В лісі Журяк розсипає людей ланцюгом. (В. Бабляк)
В 1666 році татарські орди, вступивши в союз з правобережним гетьманом Дорошенком, розсипали свої загони по країні, доходячи до Львова, Любліна і Кам'янця. (з наук.-попул. літ.)

розм. Витрачати, розтринькувати. Приклади

Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну. (С. Добровольський)
Почав Шкандибенко готуватися до весілля, .. чимало грошей розсипав на всякі убори та прибори. (Марко Вовчок)

перен. Вимовляти часто й у великій кількості. Приклади

Скільки не розсипав я перлів своєї красномовності, діда я, видимо, переконати не міг. (Г. Хоткевич)
Кирило Васильович відчинив двері першої кімнати і, розвівши руками, розсипав щиру оповідь. (з наук.-попул. літ.)
То притихне, прислухається [соловейко], то знов на весь голос розсипає свої переливи... (М. Олійник)
І нам жалю додавши, поміж віт у вишнику зозуля розсипала своє “ку-ку”. (І. Гончаренко)
Ударили цимбали, застогнала скрипка, бубон розсипав дрібний стукіт. (Н. Рибак)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РО́ЗСИП

Дія за знач. розси́пати, розсипа́ти 1–3 і розси́патися, розсипа́тися 1–4.

розм. Те, що розсипано чи розсипалось у великій кількості. Приклади

Дивимося – свіжий розсип: видно, брав хтось зерно вночі. (Сл. Б. Грінченка)
Понад окопами жовтіли розсипи соломи, яку солдати натягували собі для ночівлі. (Ю. Бедзик)
Швидко вийшов [Давид] зі стайні і подався до воріт, на ходу обтрушуючи з одежі золотисту [золотистий] розсип січки. (М. Стельмах)
Я дряпаюсь позаду – ноги потрапляють у розсипи, в щілини, – як гавкнеш несподівано вниз – аж кості тріщать, зуби клацають. (І. Багряний)
Долинка біля гір вкрилася розсипами кульбаби і курячої сліпоти. (Л. Смілянський)
На величезну околицю – скільки сягнеш, було, зором, – розсип хатин під стріхами. (із журн.)
Він давно вже лежав горілиць у садку, підклавши під голову руки, і дивився замріяними очима на розсипи зір. (А. Іщук)
З балкона, де застала ніч старого професора, видно і розсипи вогнів далекого міста. (І. Волошин)
Він [Тарас] бачив рідне небо, великий повний місяць і розсип зір... (Василь Шевчук)
А молодь... Ще бунтує кров, іще веселий розсип сміху із цвіту струшує росу на русу дівчини косу. (І. Гончаренко)

розм. Кількість чого-небудь сипкого, втраченого, розсипаного під час пакування, вантаження, перевезення.

геол. Те саме, що розси́пище 1. Приклади

Поет дивиться на окуляри, на золоті дротики, і вони нагадують йому золоті австралійські розсипи, і, може, далекий Індійський океан. (М. Хвильовий)
В Індії, Бразилії та Австралії алмази добувають з розсипів, а в Південній Африці розробляються корінні родовища алмазів. (з наук.-попул. літ.)
Вона [Колхіда] славилася золотими розсипами і срібними рудниками. (з навч. літ.)
* Образно. У Перечинському районі [Закарпатської області], крім багатих розсипів народних пісень, ми зустріли живу казкову традицію з незліченними її скарбами. (з наук. літ.)
– Математичний розрахунок – це для нас [архітекторів] завжди важливе, без цього ми не можемо будувати. Але навіть у математичних розрахунках можна відкрити цілі розсипи поезії. (П. Загребельний)

спец. Те саме, що розси́пище 2. Приклади

Внизу, під кедриною, виходячи десь з бур'янів і вітролому і зникаючи знов у бур'янах та каміннім розсипу, вилась вузенька стежечка. (І. Багряний)

тільки одн., розм. Розсипаний друкарський шрифт.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОЗСИ́ПАТИ

Див. розсипа́ти.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.