РОЗСИПАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке). Приклади

Схлипнула .. Христина, потягнулась рукою до шиї, якось рвонула коралі, і вони, розсипаючись, загуділи в її вухах, неначе джмелі. (М. Стельмах)
Тріснула гілка на яблуні. Не стрибнула [Олянка], а впала на землю .. І яблука розсипалися з фартушка. (А. Головко)
Василь з усієї сили натяг рептух, вірьовка увірвалася, і сіно розсипалось. (С. Чорнобривець)
Ольга повільно знімає берет, і волосся розсипається по її чолі. (Я. Галан)
У Марії хустка сповзла з голови. Розсипались довгі коси. (І. Цюпа)
За Дніпром усе густіше витикаються над лісом димарі нових фабрик і заводів, над ними все частіше розсипається кучерявий дим. (П. Панч)
Десь за Дніпром .. несподівано розсипалась в небі ціла віхола вогнів. (О. Гончар)
* Образно. Сонце розсипалось на далеких зелених гонах. (М. Хвильовий)
Скелі, розкидані купами понад берегом під кручами, далеко розсипаються в морі. (І. Нечуй-Левицький)
Невеличкі хуторці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу. (Панас Мирний)
У долині, поміж горами, Де розсипались хатки, На городі під чинарами Я угледів нагідки... (О. Олесь)
Півтораста вуликів – синіх і зелених, червоних і жовтих – розсипались на узгір'ї. (О. Донченко)

Розпадатися на дрібні частини; дробитися, кришитися. Приклади

Піну рвав вітер, і вона розсипалася над морем довгастими ниточками й легенькими кульками. (В. Кучер)
При недостатній кількості цукру в тісті вироби будуть блідими, несолодкими і не розсипатимуться. (з наук.-попул. літ.)
Чарка випорснула з онімілих Севиних пальців, брязнула об підлогу, розсипавшись на дрібні скалки. (А. Хижняк)
Дівчина побачила зорю, що падала, і встигла загадати, поки зоря розсипалася на вогняні скалки: – Хай полюблю... Бо усе, що загадуєш, поки зоря падає, – збувається. (В. Дрозд)
* Образно. Даша ніяк не могла вловити його погляд, збагнути зміст його слів, – вони кришились і розсипались у повітрі. (С. Журахович)
Школярські парти, що стільки разів цієї зими заходжувались розсипатися під школярами, та й розсипались навіть часом, ці парти позбивано тепер гвіздками й клинцями. (Б. Грінченко)
Сьомим чудом є цей ось корпус [будівля], що стоїть і не розсипається. (І. Багряний)
Раптом небо понялось [пойнялося] вогнем, .. церква похитнулася, стіни в школі розсипались, і все щезло і затихло... (М. Коцюбинський)
Щось загуло, затріщало, звуглілий будинок розсипався, як паперова коробка. (В. Гжицький)
* Образно. Така руїна [баронеса], просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі... (Леся Українка)
Наш партизанський загін, ще не встигнувши оформитись і організуватись, розсипався, довелося потім, у важких умовах терору й переслідувань, збирати людей поодинці. (Ю. Збанацький)
[Крикун:] Скоротити [статтю] ніяк не можу. Уся композиція розсиплеться. (О. Корнійчук)
В кожного знайдеться якись грішок, коли прискіпливо шукати, Недовго й цивілізації розсипатись. (В. Дрозд)

Розходитися, розбігатися в різні боки. Приклади

Від греблі з гомоном вибігає гурт парубків, розсипається по льоду і розмивчастою місячною доріжкою пробивається до принишклого гурту. (М. Стельмах)
Знехотя поплентався [Роман] в двір і почав заганяти в хлів овечки, котрі розсипались по дворі і хапали зелений шпориш попід тином. (І. Нечуй-Левицький)
Ми розбилися на ланки І розсипалися скрізь – Хто у поле, хто у ліс. (І. Муратов)
Загін яничарів, що вже в більшій частині перехопився через міст, почав розсипатися по всьому лівому березі, охоплюючи дугою козаків Чепіги й Порохні. (С. Добровольський)
Пройшовши кілька кілометрів зімкнуто, люди розсипалися в цеп на п'ятдесят метрів один від одного. (В. Гжицький)
Розсипавшись лавою, козаки оточили на світанку Кічкаську балку та Будиловські єрики. (Н. Рибак)

перен. Видавати дрібні, уривчасті звуки. Приклади

Вони сміялись і плакали, київські солов'ї, вони захлинались пристрасним тьохканням і виводили кличні рулади, розсипались дрібними трелями і завмирали на низьких акордах. (Ю. Смолич)
Десь у коридорі срібними кільцями розсипався дзвоник. (В. Собко)
Гафійка розсипалась сміхом на згадку про дядька Панаса. – Такий кумедний!.. (М. Коцюбинський)
Над ним [степом] сотні срібноголосих жайворонків непримітно в'ються, і їх весела і радісна пісня дзвенить, розходиться, розсипається, здається, сизо-прозоре повітря само бринить-співає... (Панас Мирний)
Рипів сніг. Розсипався навкруг веселий дзенькіт тулумбасів. (Н. Рибак)
У кількох місцях саду бризнуло світло електричних лампочок і разом з ним розсипались дзвінкі голоси в сутінках алей. (М. Трублаїні)

перен., розм. Говорити кому-небудь багато люб'язностей, намагаючись заслужити прихильність, догоджаючи комусь або підлещуючись до когось. Приклади

Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться: і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітча. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дивився [директор] на похмурі обличчя професорів і не бачив, розсипаючись в похвалах, що кожне його слово викликає в них німе заперечення. (О. Полторацький)
Обережно здмухнувши з книжки порох, він розсипався в компліментах то книжці, то мені. (Леся Українка)
Перед ними [простолюдинами] ніхто не розсипається в компліментах, їм не приписують ніяких доброчинностей і обдарувань. (М. Слабошпицький)

тільки док., ким і без дод., розм. Народити дитину. Приклади

У мене жінка розсипалась. (Сл. Б. Грінченка)
Ми молили собі у Господа хлопчика, а молодиця розсипалась дівчинкою! (О. Стороженко)
– Ненечко рідна! Ось-ось розсиплеться, а здолала отаку дорогу! По горілій землі йшла... (П. Оровецький)

тільки недок. Пас. до розсипа́ти 1–4, 6.

РОЗСИПАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗСИПА́ТИСЯ

РОЗСИ́ПАТИСЯ