РОЗКОЧУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

Розгортатися, розпластуватися (про що-небудь згорнене трубочкою, рулоном). Приклади

* Образно. Килим сувоєм розкочується по узгір'ях, по долині, а на ньому в сонячному світлі вимальовуються далекі верховини. (С. Чорнобривець)

Котитися з одного місця в різні боки, одне за одним. Приклади

Під копитами в коней, замість тріскучої стерні, вже репається червоне кавуняччя, розлітається, розкочується між збитим у клубки огудинням. (О. Гончар)
Брязнуло до землі намисто й розкотилось по куточках. (М. Коцюбинський)
Посеред сіней перекинутий кадібок з грушками; вони розкотилися по долівці. (Григорій Тютюнник)
Тимко кладе біля себе на лаві картуз, трусить кучерями, а вони, – блискучі, смоляні, шовкові, – так і розкочуються по голові пружними кільцями. (Григорій Тютюнник)
Чорне блискуче волосся .. розкотилося по її плечах, по виду. (Панас Мирний)
Зарядив дощ .. Спершу вівці наче зраділи – розкотилися по толоці. (Панас Мирний)
Жовті курчата розкотились по грядках, мов горох. (М. Коцюбинський)
* Образно. Мені є теперечки про що думати й гадать. Думки мої розкочуються, неначе розсипаний з решета горох. (І. Нечуй-Левицький)
Якби не Плачинда, вона кинулась би за ним, щось промовила б йому .. Тільки що б вона сказала? Навіть зараз розкочуються непромовлені слова. (М. Стельмах)
Далеко внизу, на заквітчаній вогнями станції, гриміли поїзди. Вони розкочувалися у всі кінці. (П. Загребельний)
Фургони рушили з місця і розкотились од куреня на всі боки. (І. Нечуй-Левицький)
Не стало ватажка, товариство немов розкотилось по світу. (Панас Мирний)
Сини його розкотилися по всьому Подолі, але теж росли коло заліза й вогню. (В. Кучер)
Від видавця я запрохав всього-на-всього 25 примірників. А коли то було?.. Розкотилися всі по добрих знайомих. (Панас Мирний)

Під час їзди хилитися з боку на бік на слизьких, нерівних місцях. Приклади

Скриплячи полоззями і широко розкочуючись на крутих поворотах, мчали сани з різьбленими спинками й строкатими килимами. (З. Тулуб)

перен. Лунко, розкотисто звучати. Приклади

Дзвінко та весело розкочується по всій луці дитячий гамір, сміх. (Б. Грінченко)
Дружне, дедалі наростаюче “ура!” вже розкочувалось за річкою, за шелюгами. (О. Гончар)
Галя зареготалась болісно; божевільний сміх її розкотився на всю хату. (Панас Мирний)
Рвонув гудок паровоза, весело розкотився німими полями, віддався луною десь ген-ген удалечині. (Є. Кротевич)
Хоч і не слід було б дипломатові сміятися, але він так і розкотивсь. (Д. Мордовець)
– Нема-а! Нема-а! – весело стоголосо розкотилось у відповідь. (О. Гончар)
Вдарив в липу грім тріскучий – Липа розкришилась, І луна кругом по лісі Дико розкотилась... (С. Руданський)

перен. Поширюватися, ставати відомим багатьом. Приклади

Щороку почали розкочуватися чутки про небесні знаки, по яких вгадували, що скоро настане кінець світу. (М. Стельмах)
Про наші місця розкотилася слава. Спитай і почуєш у відповідь скрізь, Що кращого міста нема, як Полтава, Де я народився і змалечку ріс. (Л. Первомайський)

перен., розм. Витрачатися швидко, у великій кількості, марно (про гроші, майно і т. ін.). Приклади

Де їх [гроші] тільки брати, коли вони, кругленькі, так і розкочуються тобі, неначе в них живі душі. (М. Стельмах)
– Якби люди по правді жили, чи терпіла б я, зоставшись сиротою, те горе та нужду, що прийшлось витерпіти? Чи розкотилось би добро сирітське? (Панас Мирний)

рідко. Розливаючись, виходити з берегів (про річку). Приклади

Ріка розкочувалась щовесни. (М. Рильський)
Микола аж здригувався, прислухаючись, як горілка вже не гріла, не ніжила, а якось давила і неприємними хвильками розкочувалася всередині. (В. Винниченко)

тільки недок. Пас. до розко́чувати.

РОЗКО́ЧУВАТИСЯ