РОЗКОЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗКО́ЧУВАТИ
Розгортати, розпластувати згорнуте (трубочкою, рулоном).
Приклади
- Гречкун розгонистим рухом розкотив на столі пожовклу, протерту на згинах карту. (Ю. Бедзик)
- Михайло розкочував холоші на ногах, кректав. (Іван Ле)
Котячи, направляти з одного місця в різні боки одно за одним.
Приклади
- Корабель наш розрізує воду – І дорога блакитна перлиста Зостається широка за нами, Геть далеко розкочує хвилі. (Леся Українка)
- Сіра куріпка, зачувши небезпеку, розкочує з гнізда яйця на всі боки, щоб потім зібрати їх знову. (з наук.-попул. літ.)
- * У порівн. Вона зареготалася молодим та дзвінким сміхом, мов хто срібло розкотив по золотій тарілці. (Панас Мирний)
Котячи, розганяючи, поступово збільшувати швидкість руху чого-небудь.
Приклади
- Розкочувати колесо.
перен.
Примушувати звучати лунко, розкотисто.
Приклади
- Увечері, вранці не спиться йому [солов'ю], не дрімається, Росинками срібними сипле, розкочує спів. (П. Дорошко)
- З озерця з глухим ревінням вирвався водяний стовп. Метнувшись метрів на три вгору, він ляснув шумним водопадом, розкотивши навколо луну. (О. Донченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.