РОЗКОЛ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗКО́Л

рел., заст. У середині XVII ст. – релігійний рух проти офіційної церкви, який закінчився утворенням ряду сект. Приклади

Синхронність соціальних вибухів засвідчувала універсальність протиріч між владою й нижчими станами, що виникали у суспільствах різного типу. В той же час поглиблювався і конфесійний розкол Європи на католицькі, протестанські та православні країни. (з наук. літ.)
– Ти єретик! ти єретик! Ти сієш розколи! Усобища розвіваєш [розвиваєш], Святійшої волі – Не приймаєш!.. (Т. Шевченко)

перен. Дія і стан за знач. розколо́ти, розко́лювати 2 і розколо́тися, розко́люватися 2. Приклади

Найважливішою умовою успішної боротьби робітничого класу є подолання розколу в його рядах. (з публіц. літ.)
Найважливіше тактичне завдання при проголошенні державного суверенітету – не допустити конфліктів, спрямованих на розкол України. (з газ.)
– Ворог наших душ не спить ніколи, Ричить, мов лев, шука, кого б пожер. Мов кігті, в душу запуска розколи І силу волі палить, мов костер. (І. Франко)
Офіційного розколу християнства на правослане і католицьке у час хрещення Русі ще не було (це станеться в 1054 році), але певні тенденції цього розмежування вже спостерігалися досить виразно. (з наук.-попул. літ.)
Виникають розколи, кризи, злиття декількох партій в окремі блоки. (із журн.)

спец. Довгий вузький коридор із дерев'яних щитів з розширеним входом, який споруджується для індивідуального огляду та підрахунку овець, коней. Приклади

[Оверко:] Вже пригнали овець з степу. Чабан питає, чи на розкол пускать, чи прямо в кошару заганять? [Фрік:] На розкол. (М. Кропивницький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.