РОЗВІВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Розноситися, розсіюватися в повітрі, за вітром (про запах, хмару, туман, дим, пил і т. ін.). Приклади

Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги. (Панас Мирний)
Хмари потроху розвіювались. (С. Добровольський)
Біліє [туман], а підійдеш ближче – нічого нема, розвіявся. (Б. Грінченко)
Коли дим і пилюка розвіялись, я виразно побачив перекинутий набік ворожий танк без одної гусениці. (Ю. Збанацький)

перен. Розсіюватися, зникати (про стихійні явища, а також про думки, почуття і т. ін.). Приклади

Іван почув, що його надія пропадає і розвівається. (І. Франко)
Виплекані сподівання потроху розвіювались і розвіювались, немов той легенький туманець, що підіймається влітку з роси. (М. Стельмах)
Розвійся [вітре] край долини, Не вертайся з України!.. (С. Руданський)
Передвечірній морок раптом розвіявся. (Олесь Досвітній)
Йому здавалося, що ось .. розвіється страх, який крижаною хвилею стискав йому серце. (А. Дімаров)
Сам собі усміхнувся. Чого це він, справді, сумує з приводу того, що розвіялася якась побрехенька? (О. Бердник)
Народ нарешті утомивсь, Розтав, розвіявся, розпливсь. (О. Олесь)
Орда розвіялась сліпа, і, з побратимами єдина .. ти стала вільна, Україно! (В. Сосюра)

Коливатися, тріпотіти на вітрі. Приклади

Біля інших хат теж висіли портрети, і прапори так розвівались і лопотіли на всю вулицю, наче весь народ радісно плескав у долоні. (О. Донченко)
На дунайській хвилі Розвіявся вимпел багряний. (М. Нагнибіда)
Отець Сидір викомарював на одній нозі закручені вензелі. Ряса його розвівалась по кімнаті, як крила. (О. Донченко)
Від швидкої ходи поли його пальта розвіювались, а кашкет підплигував на голові. (В. Підмогильний)

тільки розві́ятися, перен. Розважитися, відвертаючи свою увагу від якихось сумних думок, переживань і т. ін. Приклади

В неділю я вирішила піти до Палацу праці. Хотілось побути в гурті людей, розвіятись, відпочити. (О. Гуреїв)
– Знаєте, отак працюєш, цілі дні проводиш на будівництві, приходиш додому, хочеться часом хоч трошки розвіятись .. А погомоніти й ні з ким. (Г. Коцюба)
Він тинявся мов неприкаяний. Рубав дрова, носив воду, копав з солдатами землю, замітав подвір'я і барак, але навіть у роботі не знаходив забуття. Тоді він почав ходити зранку, коли не було роботи, до міста, на базар, щоб хоч там якось розвіятись. (В. Кучер)

Пас. до розвіва́ти, розві́ювати, розві́яти 1–3. Приклади

РОЗВІВА́ТИСЯ