РОЗБІЙНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗБІ́ЙНИК
Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом.
Приклади
- Недалеко перейшов він лісом. Аж розбійники його напали. (І. Франко)
- Але що це? Дзвін заліза. Тихий крок, і враз, ого! – у вікно розбійник лізе, Вова – шаблею його! (В. Сосюра)
- * Образно. Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем. (О. Донченко)
- * У порівн. Обвішаний зброєю, він стоїть попереду Дьяконова, мов який-небудь розбійник, у своєму строкатому вбранні. (О. Гончар)
- – Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. – хвилювався дорогою Семен. – Піду і задушу його, як гадину!.. Але душити було нікого... Семен не застав брата дома. (М. Коцюбинський)
- – Геть, розбійнику! – захрипів Стадницький і вдарив кулаком по столу. (М. Стельмах)
- – Рятуйте, люди добрі! Вбивають! Вбивають! Ой, не стріляйте, розбійники! (О. Довженко)
розм.
Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей).
Приклади
- Здерши з голови свій лисячий малахай, він засунув руку в одно таке гніздо і набрав яєчок під пронизливий писк пограбованих пташок, які з розпачем кружляли над маленьким розбійником. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
РОЗБІ́ЙНИКІВ
Належний розбійникові.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.