РОЗБИШАКА — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗБИША́КА
ч.
Те саме, що розбі́йник 1.
Приклади
- – Ой, лишенько... бабусю .. Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... (Панас Мирний)
- Там скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру: усюди розбишаки шукали грошей, усе пороли, розкидали. (П. Куліш)
- [Яким:] Хоч думали розбишаки, що вбили мене, та шабля якось навскоси вдарила, тільки поранила... (Б. Грінченко)
- * У порівн. – Поріже [чоловік] отут нас. Бач, який він страшний, як розбишака. (Панас Мирний)
- – Став бурмистер їх докоряти, злодіяками, розбишаками взивати. (П. Куліш)
- Була вона грозою для розбишак, німецьких [фашистських] загарбників, ота білявенька, чи, може, чорнява, а то й русява дівчинка. (Остап Вишня)
- Треба знов було йти [в ліс]. Звісно, треба... Та як? Хлопець в хаті і жінка недужа, І не вкритись ніде від отих розбишак [фашистів], І женуть на роботу, і стужа... (Л. Первомайський)
ч. і ж.
Той, хто любить бешкетувати, пустувати.
Приклади
- Пригадався Артем – малим хлопцем. Отакий і ріс при батькові – завзятий, цікавий до всього, добрий та ласкавий, тільки розбишака великий. Скільки доводилось батькам вислухувати скарг на нього. (А. Головко)
- Поміж них [хлопців] розбишака Зінько – завжди жовторотими пташатами набито кишені в нього. (К. Гордієнко)
- З сумовитим усміхом простягнула волошки Марисі: – Це вам... За те, що клопочетесь моїм розбишакою... (О. Гончар)
- – Ну скажи мені, що з тебе вийде, з розбишаки такої? – запитувала Ірина Михайлівна. (з наук.-попул. літ.)
- Стріла [ворона] півня Розбишаку – Пісняра – І чкурнула, Дременула Із двора. (Г. Бойко)
- Горобці оглушливо цвірінчали, радіючи сонячному дню .. – Х-у-р-р-р! – І зграя сірих розбишак з цвірінчанням знялася в повітря. (В. Речмедін)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.