РАНІШЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

РАНІ́ШЕ

Вищ. ст. до ра́но1. Приклади
  • Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. (М. Коцюбинський)
  • Переміну в настрої дівчини помітили тільки мати і Зося. Мати нічого не сказала доньці, лише мало не щовечора просила, щоб та раніше приходила з гуляння. (М. Стельмах)
Колись, давніше. Приклади
  • [Річард:] Я ще раніше обіцяв сусідці поставити їй комина в хатині, як тільки вдома вправлюся. (Леся Українка)
  • Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути чув багато: і раніше про те згадувалося у селі, а оце тепер – тільки й розмови було про скорий князів приїзд. (Г. Хоткевич)
  • Раніше він [дід] лише зимою заглядав у божественні книги, а тепер, коли його руки вже не годні тримати ніякої роботи, сидить над ними і в будень. (М. Стельмах)
До настання певного моменту, строку, якого-небудь часу. Приклади
  • – Народ треба раніше підготувати... (М. Коцюбинський)
  • Хоч як поспішав Бутаков з роботою, він бачив, що раніше, ніж до Нового року, матеріали його експедиції не потраплять до столиці. (З. Тулуб)
  • – Огонь! – скомандував Брянський. Ударили з усіх автоматів і карабінів. Маковейчик теж вистрелив, ще раніше прицілившись. (О. Гончар)
Попереду кого-небудь; спочатку, перше. Приклади
  • – Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже дай раніше мені сказати. (Г. Хоткевич)
у знач. прийм., з род. в. Уживається при означенні первинності чиєї-небудь дії. Приклади
  • [Явдоха:] Обоє .. приїхали, трохи не разом. Галя трохи раніше від брата. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РАНІ́ШИЙ

Який був, відбувався раніше; більш ранній (у 1 знач.). Приклади
  • Він зрозумів, що в дійсності Олюсі не існувало. То була мрія, що прилинула й захопила йому всю душу, затьмаривши й затерши раніші думки й почуття. (В. Підмогильний)
  • Споруда римських чи й ще раніших часів, фортеця давно вже нікого не відлякує. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РАНІ́Ш

Те саме, що рані́ше. Приклади
  • Якесь він має чародійне слово, що допомагає вилітати раніш роям, щедро збирати жовтий віск і тлустий мед. (М. Стельмах)
  • – Раніш селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насушний. (М. Чабанівський)
  • Уставала Мелася раніш од усіх і лягала од усіх пізніш. (Марко Вовчок)
  • У хаті півень був, здоровий та горлатий, Челядкам він спокою не давав, Раніш усіх заходиться співати. (Л. Глібов)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.