РАЗЮЧИМ — ТЛУМАЧЕННЯ

РАЗЮ́ЧИЙ

Який має велику руйнівну силу. Приклади
  • З глухим виттям разючі міни Уперто шматували ліс. (М. Шеремет)
  • Віра не вибігла слідом за ним, а знітилась, наче від удару сильного й разючого. (А. Шиян)
  • Царизм, боячись гнівної і разючої сили Шевченкового слова, вже й після смерті поета прагнув всіляко приховати від народу її революційну суть, забороняв вшанування пам'яті поета. (з наук. літ.)
Який викликає подив або захоплення, вражає (див. вража́ти1 1). Приклади
  • Давно вже відоме разюче багатство у Шевченка внутрішніх рим. (М. Рильський)
  • В'їхавши на поміщицькі землі, Сахно зразу ж відзначила їхню разючу відмінність од нужденних царанських земель. (Ю. Смолич)
  • Всупереч Штефановим сподіванням, лейтенанта, видно, ніскільки не здивували такі разючі новини. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РАЗЮ́ЧЕ

Присл. до разю́чий. Приклади
  • Особливо разюче діяв сатиричний бич народної творчості проти фашистських загарбників. (М. Рильський)
  • Вони [брати] разюче схожі між собою, – обоє широколиці, обоє світлоброві. (І. Волошин)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.