РАЗЮЧИМ — СЛОВОВЖИВАННЯ
Потужний, могутній, разючий і вражаючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.
Замініть вражаючий на один з варіантів:
потужний, могутній — який має велику руйнівну силу;
разючий — який викликає подив або захоплення;
уражальний — пов'язаний з ураженням.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| вражаючий прорив | потужний прорив |
| вражаюча різниця | разюча різниця |
| вражаюча здатність зброї | уражальна здатність зброї |
разюче, винятково 1, напрочуд, навдивовижу, вражаючий
Читаю в газетній статті: «Українству був притаманний вражаюче високий рівень народної культури». Чи доречна тут лексема вражаюче?
Наша мова знає слово разючий, поширене в літературі та в живому спілкування. То яка була потреба надавати перевагу кальці вражаючий, та ще й у формі прислівника вражаюче? Його міг би замінити котрийсь із синонімів: разюче, винятково, напрочуд або навдивовижу. Звучало б значно краще: «Українству був притаманний винятково високий рівень народної культури».
Наша мова знає слово разючий, поширене в літературі та в живому спілкування. То яка була потреба надавати перевагу кальці вражаючий, та ще й у формі прислівника вражаюче? Його міг би замінити котрийсь із синонімів: разюче, винятково, напрочуд або навдивовижу. Звучало б значно краще: «Українству був притаманний винятково високий рівень народної культури».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)