ПІДПИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Ставити підпори для підтримки чого-небудь. Приклади

Крістабель і Едіта підпирають двері, щоб він [Деві] не вирвався. (Леся Українка)
Щоб вона [гілка] не відчахнулася під вагою фруктів, Бондаренчиха підперла її дубовою розсохою. (І. Сенченко)
На пні сиділа молодиця, Підперши щоку кулаком. (Л. Боровиковський)
Маланка в одній сорочці вискакувала на поріг хати, підпирала голову долонею і жадібно стежила оком за весільною процесією. (М. Коцюбинський)
– Ох, і вреднюча ти, – Левко з удаваною зажурою рукою підпирає підборіддя. (М. Стельмах)
Вона підперла боки червоними, голими по лікоть руками й хиталась од сміху. (М. Коцюбинський)
На місток вибігає Ганна. Підперла кулаками боки, дивиться на всіх. (Ю. Мокрієв)
Стрункі колони підпирали стелю величезного залу. (М. Трублаїні)
* Образно. Багряні хребти підпирали небо. (О. Гончар)

перен., розм. Подавати кому-небудь допомогу; підтримувати когось, чиїсь дії, наміри і т. ін. Приклади

– Будучи на місці вашого батька й братів, я б ніколи не підпирав вашого наміру! (О. Кобилянська)
Вони [воєводи і бояри] підпирали й підпирають князя, боролись за нього і Русь. (С. Скляренко)
Садівник, щоб підперти свої слова якимось доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: – Оце читав? Ні? (Д. Бедзик)

Напирати, штовхаючи кого-, що-небудь. Приклади

– Коли не їдь, то все підпирай воза спиною, – сказав кум. (І. Нечуй-Левицький)
Грубий комір підпирав йому шию. (М. Коцюбинський)
Тоді його [Ганса] підборіддя підпирав твердий комір прокурорської мантії. Тепер його душить генеральський мундир. (Ю. Бедзик)
[Недоросток:] Що ж у вас болить? [Пріська:] Ох, під груди підпирає, мов колом... (С. Васильченко)
– Весною стояв на мосту, дивився, як [річка] Ташань лід жене – так і підперло до горла. (Григорій Тютюнник)

перен., розм. Бути розташованим, підходити дуже близько, наближатися до чогось. Приклади

Море набухло, підпирало садиби нижнього яруса села. (Іван Ле)
Яр підпирав до самого села. (з газ.)
На пенсію виходити [Гордий] не хоче. А тим часом його вже підпирає двадцятилітній Коля Круглов. (М. Руденко)

перен., розм. Спонукати до чого-небудь, змушувати робити щось. Приклади

Бояри запитують у нього, свого князя, ніби він винен у тому, що сталось. А хіба не винні вони, що літо за літом підпирали його, змушували робити те, що бажали?! (С. Скляренко)
Нестатки підпирають.

ПІДПИРА́ТИ