ПІДПИРАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

підпира́ти [спи́ною (плечи́ма і т.ін.)] сті́ни (стовпи́, одві́рок і т.ін.).

Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. Приклади
  • — Слухай, хлопче,— звернувся він до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч)

підпира́ти [плечи́ма (голово́ю)] сте́лю.

Мати дуже високий зріст. Приклади
  • Увійшов [Назар] і стоїть перед нами, стелю підпираючи (Марко Вовчок)