ПУСКАЛИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПУСКА́ТИСЯ

часто у сполуч. зі сл. у дорогу, у мандри і т. ін. Вирушати куди-небудь. Приклади
  • Прощай, мій покою, пускаюсь у море! (Є. Гребінка)
  • – А гетьман? Як же йому пускатися в похід, коли він недужий? Хай залишається тут з усім військом, що має під рукою. (Б. Лепкий)
  • Кузьма волоче в конюшню недолатаний хомут, розшукує вуздечку і поволеньки пускається в дорогу. (Григорій Тютюнник)
  • Попрощався Стефан з мамунею, пустився сам до школи. (С. Ковалів)
  • Змушені були [люди] кинути свої рідні Карпати і пуститися в мандри світ за очі, далеко за океан, шукаючи кращої долі. (І. Цюпа)
  • * Образно. Все вона [тітка Марія Федорівна] щось нового й цікавого вміла Мотрі сказати, казками й легендами мережаючи шляхи, по которих пускалася в невідому мандрівку діточа уява. (Б. Лепкий)
  • Немов на вид гадюки, На вид його [Пілата] урозтіч все пускалось – Раби, прислуга... (І. Франко)
  • – І-го-гоо-го-гіі!.. – дико, не своїм голосом, мов орда, заревли всі парубки, пускаючись з гори бігцем навперейми дівчатам. (М. Коцюбинський)
  • З'єднавши [кінці кабеля], пускається [Маковейчик] назад. Згори бігти набагато легше. (О. Гончар)
  • Один дід пустився за хлопцем, обійшов його, йде йому назустріч і питає: – Куди ти, хлопче, йдеш? (А. Калин)
  • Виляв [Турн], хитрив і увивався, І тілько к Тибру що добрався, То в воду стриб, – пустився вплав. (І. Котляревський)
  • Розгорнувши, мов крила, маленькі голі рученята, .. плутаючись ногами й перехиляючись з одного боку на другий, пустилася [дівчинка] до матері. (Г. Коцюба)
у сполуч. з інфін., у що, розм. Починати робити що-небудь. Приклади
  • Він любив сни. Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночі, невідомому, чорному. (М. Коцюбинський)
  • То пускалася [баба] у плач, То світила свічку, То стрибала, як циркач, Зі стола на пічку. (С. Олійник)
  • Приходячи до Зоськи, перейнятий літературними інтересами, що прилипають до письменника, як смола, він мимоволі пускався розповідати про розмови, про зустріч й справи, потребуючи висловити той надмір вражень, що за кілька день у ньому збирвся. (В. Підмогильний)
  • – Отак він іде, отак, отак! – Схопившись, хлопець з кумедним вихилясом пускається зображувати перекособочену під вагою портфеля постать. (О. Гончар)
  • І забив він три поклони, І перехрестився, І в далекую дорогу Знов іти пустився. (С. Руданський)
  • Як пуститься вона у тую думку, як дасть їй волю, так їй хороше, так весело, що вона і не тямить себе, чи вона на землі, чи у раю... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Ходімо танцювати, – сказав він .. Вона поклала йому руку на плече і пустилася в танець. (Григорій Тютюнник)
  • Навроцький бачив, що непереливки. “Треба пускатись на дипломатичні хитрощі; нічого не поможе”, – подумав старий. (І. Нечуй-Левицький)
  • Видельчин батько і Василь Довбуш постановили твердо – раз назавше відбити у хлопців охоту пускатися на такі авантюри.
  • Брав [Жлукто] підряди, пускався на різні авантюри, одне слово – робив те, на що неспроможний звичайний мужик-гречкосій. (Д. Бедзик)
  • За мурами гестапо, наодинці з Вітою Вагнер ніколи не пускався у розмови про слдство чи допити. (Б. Харчук)
  • Савка миттю випив і тут же, з нагоди славної перемоги над ворогами трудящих, пустився в приємні спогади. (О. Довженко)
розм. Починати падати, литися (перев. про опади). Приклади
  • Пускався дощ. Лупотів по криші, ніби сто бубнів в ковалівці грало. (Б. Лепкий)
  • Дощ, пускаючись усе рясніше, лопотів об шинель. (О. Гончар)
  • Пішли гуляти хмари, важкі, ковтунясті. Тоді пустились дощі теплі, рясні. (М. Івченко)
  • На свіжий пагорбок поклали вінок із хвої, і він небавом почав зацвітати дрібним білим квітом – пустився навскісний тихий сніг. (М. Стельмах)
  • – Моя душа розсипана по отих преріях, що вкриті снігами. Отам, де двадцять літ корчував я пеньки, аж кров з-під кігтів пускалась. (Мирослав Ірчан)
  • Я чую, що дідові пустилася по зморщенім лиці слеза [сльоза]. (В. Стефаник)
розм. Починати рости, проростати (про рослини). Приклади
  • З липового зруба молоді паросточки пустились, вигналась високо береза. (Марко Вовчок)
  • * Образно. Живуть [Марина та Іван], як мед п'ють... А тут уже й дітки пустилися. (Панас Мирний)
кого, чого, розм. Залишати, кидати кого-, що-небудь. Приклади
  • Для приятеля нового не пускайся старого. (прислів'я)
  • Привітно замахав [возій] молодому Яреськові батіжком: – Давай, давай, герою! Пускайся матері – своїми ходити вчись! (О. Гончар)
  • Чимало по світу брести Мені, пустившись свого ганку. (П. Грабовський)
  • На хвилинку шквал наче притих, – Ласточкін навіть пустився підлоги, якої тримався. (Ю. Смолич)
на що, у що і без дод., розм. Забувати правила поведінки, моральні засади тощо. Приклади
  • Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах І тілько знай що їх хвалили, Кипіли в нефті [нафті] в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо. (І. Котляревський)
  • Мотря задумана ходе [ходить], .. то була нечупарна, а то і зовсім пустилася. (Панас Мирний)
тільки недок. Пас. до пуска́ти. Приклади
  • – Тату, я зловив татарина! – То веди го [його] сюди. – Не ведеться-бо!.. – То пусти го. – Не пускається-бо! (Номис)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.