ПРУДКИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРУДКИ́Й

Який має велику швидкість, прискорений темп (про рух, дію і т. ін.); стрімкий. Приклади

– Ой, ступай, ступай, гнідий коню, Прудкою ступою. (з народної пісні)
Від прудкої ходи Остапові зробилося душно. (М. Коцюбинський)
Його повів геройства клич принадний, Берло і меч, і біг прудкий коліс. (М. Зеров)
Коні задоволено пирхають, клацають упряжжю і копитами; .. дме ледве помітний вітер від пружної їзди. (В. Винниченко)
Прудкий танок.
Зашморг ухопив його за шию, і вояк другим прудким рухом затягнув вузол. (І. Франко)
Вже над лугами [каченята]. Але і там, у прудкім віражі, йшли у парі, рядком. (О. Гончар)
Прудка ріка береги розмиває. (прислів'я)
Я дивилась на ті бездимні села італьянські [італійські].., – і слово “чужина” бриніло в думці за кожним стуком поїзда прудкого. (Леся Українка)
Візьмеш і коней дванадцять баских, Чистих арабських, як стріли, прудких. (А. Кримський)
– Мірто! – кричав хриплим голосом. Але прудкий вітер підхоплював слова й розбивав їх тут, зразу ж. (М. Івченко)
Вже срібляться зграйки стругів у прудкій студеній воді. (О. Ільченко)
Око Рубана приковує прудкий вогник і димок, що швидко пересувається до млина. (А. Шиян)
– Добре вам бігати, коли в вас ноги проворні та прудкі. (І. Нечуй-Левицький)
Перелітала [пташина] найвищії гори, – Мала крильцята прудкі. (Леся Українка)
Гришка тихо, як цуценя, заскавчав під ударом нагайки, .. й наосліп, на всю силу своїх прудких ніг, побіг попід тинами додому. (Г. Косинка)
Виручили його на цей раз прудкі ноги. Втік. (І. Цюпа)
* Образно. – Погані вісті мають прудкі ноги. (М. Чабанівський)
Прудкі несподівані радощі такеньки усіх обхопили, що у голові закрутилося. (Марко Вовчок)
Мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по світі, Наче тая віща птиця. (Леся Українка)

розм. Який відзначається швидкими, вправними, зграбними рухами (про людей і тварин); меткий, проворний. Приклади

А що то за дівка була! Білявенька, моторненька, швидка, прудка. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нехай тілько нападе [гадюка]! А коли не одіб'ємось, то невже не втечемо? Невже вона така прудка?.. (Панас Мирний)
Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик на дерев'янці, жвавий, прудкий, – хвилини не міг встояти на місці. (О. Гончар)
Почала [чайка] літати вище, падала до води далі від катера, а над матросами кружляла вгорі, прудка і недосяжна. (В. Кучер)
Рипіли сани, форкали і бряжчали збруєю прудкі, веселі коні. (Василь Шевчук)
Любив [пан Мигуцький], коли був хлоп здоровий, Прудкий до праці і розмови, До танців, сміхів і пісень. (І. Франко)
Я завсіди був прудкий на всяку постанову та й не гаявся ніколи виконати її. (Л. Мартович)
Меткий, прудкий і на пригоди ласий, Ще юнаком він кинув батьків двір. (М. Зеров)
Командує цим полком прудкий та грізний таджик-академік Самієв. (О. Гончар)
Отаман .. скоса глянув на дрібненького Корчаку з прудкими злодійськими очима. (І. Нечуй-Левицький)
У телеграфістів швидкі руки. Такі самі .. прудкі руки на телефонній станції. (О. Довженко)
* Образно. – До чого ж народ тепер до знання велику потугу має! До всього прудка думка доходить. (О. Копиленко)
– Не дуже!.. не скачи так! Ач, який прудкий! давай лиш гроші. (Панас Мирний)
[Голос єфрейтора:] Відчиняй!.. [Паша:] Стривай, який прудкий. Дай одягнутись! (Л. Дмитерко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.