ПРУДКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сприт «спритність»
не зовсім ясне;
може бути запозиченням з польської мови, в якій п. spryt «спритність, меткість, проворність» не дуже переконливо виводиться (Brückner 510) від фр. esprit «розум, дотепність; дух; спритність, вправність, кмітливість», яке походить від лат. spīritus «душа, дух; життєва сила»;
можливе також пов’язання (Mikl. EW 266) з р. прыть «прудкість, спритність», бр. [прыць] «тс.», п. ст. pryciać «поспішати», зіставлюваними з лит. sprū́sti «ковзнути», гот. sprautō «швидкий», або з р. пруд «став», укр. прудки́й чи з болг. при́п(к) ам «біжу»;
бр. спрыт «спритність, вправність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спритки́й
«жвавий, моторний»
спри́тний
спри́тник
«спритна людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прыць «тс.» | білоруська |
| спрыт «спритність, вправність» | білоруська |
| при́п(к) ам «біжу» | болгарська |
| sprautō «швидкий» | готська |
| spīritus «душа, дух; життєва сила» | латинська |
| sprū́sti «ковзнути» | литовська |
| spryt «спритність, меткість, проворність» | польська |
| pryciać «поспішати» | польська |
| прыть «прудкість, спритність» | російська |
| пруд «став» | російська |
| прудки́й | українська |
| esprit «розум, дотепність; дух; спритність, вправність, кмітливість» | французька |
спрят «спритність, вправність»
очевидно, видозмінене запозичення з польської мови;
п. [spręt] «спритність, меткість, моторність» пов’язане зі spryt «тс.», видозміненим фонетично, можливо, під впливом синонімічного прикметника prędki «швидкий, прудкий», якому відповідає укр. прудки́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спря́тний
«спритний, вправний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spręt «спритність, меткість, моторність» | польська |
| spryt «тс.» | польська |
| prędki «швидкий, прудкий» | польська |
| прудки́й | українська |
притки́й «прудкий»
псл. [*рrytъkъ], очевидно, похідне від *рrytiti «швидко рухатися, поспішати», спорідненого з лит. spráusti «втискати», sprū́sti «вириватися, вислизати», лтс. sprаûtіês «підійматися, проростати (про картоплю)», свн. spriеӡеn «давати пагони», гот. sprautô «швидкий», дангл. spréwlian «борсатися», англ. sprawl «розтягти», кімр. ffrwst «поквапливість»;
неприйнятне виведення з реконструйованого *рrygtь (Jagić AfSlPh 1, 432), або з *рrypt-, куди відноситься й болг. при́п(к)ам «біжу» (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 22);
пов’язувалося також (Потебня РФВ 4, 218; Соболевский Лекции 120) з [пруд] «швидка течія води», прудки́й;
р. пры́ткий, бр. [пры́ткі], п. [prytnąć] «підскочити», ст. pryciаć «спішити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
притко́мо
«притьмом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sprawl «розтягти» | англійська |
| пры́ткі | білоруська |
| при́п(к) «біжу» | болгарська |
| ам «біжу» | болгарська |
| sprautô «швидкий» | готська |
| spréwlian «борсатися» | давньоанглійська |
| ffrwst «поквапливість» | кімрська |
| sprаûtіês «підійматися, проростати (про картоплю)» | латиська |
| spráusti «втискати» | литовська |
| prytnąć «підскочити» | польська |
| *рrytъkъ | праслов’янська |
| пры́ткий | російська |
| spriеӡеn «давати пагони» | середньоверхньнімецька |
| *рrytiti «швидко рухатися, поспішати» | ? |
| sprū́sti «вириватися, вислизати» | ? |
| *рrygtь | ? |
| *рrypt- | ? |
| пруд «швидка течія води» | ? |
| прудки́й | ? |
| pryciаć «спішити» | ? |
пруд «швидка течія води»
псл. prǫdъ «течія», пов’язане чергуванням голосних з prędati «кидатися, стрибати»;
р. пруд «ставок, гребля», бр. [пруд] «гребля для млина», др. прудъ «потік; прагнення», п. prąd «течія», ч. proud, слц. prúd «тс.», вл. prud «течія, струм», схв. пру̑д «піщана обмілина, дюна», слн. pród «піщана обмілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запру́да
«загата»
напру́ди́ти
«напружити; сильно натягти Нед; напустити (бліх)»
напруди́тися
«роздутися, набухнути Нед; напустити шлункових газів»
напру́діть
«прикувати п’ятки коси до вушка»
пруда́
«сила, міць»
пруди́ти
«гатити»
пру́ди́ти
«гнати бліх або вошей; текти Нед; сильно дути Нед; здувати (живіт) О»
пру́дки́й
«швидкий»
прудну́ти
«дременути»
прудну́тися
«кинутися»
спруд
«здуття»
спру́дитися
«здутися»
спру́жити
«набрякнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пруд «гребля для млина» | білоруська |
| prud «течія, струм» | верхньолужицька |
| прудъ «потік; прагнення» | давньоруська |
| prąd «течія» | польська |
| prǫdъ «течія» | праслов’янська |
| prędati «кидатися, стрибати» | праслов’янська |
| пруд «ставок, гребля» | російська |
| пру̑д «піщана обмілина, дюна» | сербохорватська |
| prúd «тс.» | словацька |
| pród «піщана обмілина» | словенська |
| proud | чеська |
прут
псл. prǫtъ «гілка, пагін», очевидно, пов’язане з prǫdъ «течія», prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти»);
споріднене з англ. sprint «бігти щодуху», дісл. spretta «підскакувати, пускати паростки», свн. sprenzen «бризкати»;
менш обґрунтованими є пов’язання з р. пря́тать «ховати» (Brückner 436; Трубачев LP 8, 242) або пры́ткий «прудкий», укр. прудки́й, п. prędki «тс.» (Преобр. ІІ 139; Brückner 436–437);
р. бр. прут, др. прутъ «прут, гілка», п. pręt, ч. вл. prut, слц. prút, нл. pšut, полаб. prǫt, болг. прът, схв. пру̑т, слн. prót, стсл. прѫтъ «(вербова) гілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запопру́та
«тс.»
запру́та
«палиця в плетеному тині; палиця для стягання зв’язаного»
підпру́ток
«скріпа для розірваної коси»
попру́тити
«закрутити ланцюг довкола вантажу»
попру́тка
«закрутка (у пилці); клямка»
при́прут
«палиця для стягання зв’язаного; палиця в плетеному тині»
припру́тє
«тс.»
пру́тик
«малий прут; [вид мережки]»
прутикува́ти
«шити прутик (мережку)»
прути́на
прути́стий
«гіллястий»
прути́ти
«заплітати дірку в тині»
прутни́к
«погонич»
прутни́чити
«бути погоничем»
прутня́стий
«тс.»
пруто́к
«ніжка листа або плоду»
пру́ття
пру́тчик
«прутик»
пру́тяни́й
«виготовлений з пруття»
спру́тити
«скорчити (кінцівку)»
спрутну́тися
«упертися, пручнутися»
(ногами)] Нед
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sprint «бігти щодуху» | англійська |
| прут | білоруська |
| прът | болгарська |
| prut | верхньолужицька |
| spretta «підскакувати, пускати паростки» | давньоісландська |
| прутъ «прут, гілка» | давньоруська |
| pšut | нижньолужицька |
| prǫt | полабська |
| prędki «тс.» | польська |
| pręt | польська |
| prǫtъ «гілка, пагін» | праслов’янська |
| prǫdъ «течія» | праслов’янська |
| prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти») | праслов’янська |
| побе́г | російська |
| побе́г | російська |
| пря́тать «ховати» | російська |
| пры́ткий «прудкий» | російська |
| прут | російська |
| пру̑т | сербохорватська |
| sprenzen «бризкати» | середньоверхньнімецька |
| prút | словацька |
| prót | словенська |
| прѫтъ «(вербова) гілка» | старослов’янська |
| прудки́й | українська |
| prut | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України