ПРОЇЖДЖУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОЇ́ЖДЖИЙ

Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). Приклади

Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце. (М. Коцюбинський)
Біля “вигоди” [корчми] не стояла ніяка проїжджа фіра, бо сьогодні не був торговий день. (Л. Мартович)
Життя на Крутоярівській дослідній станції, на хуторі, як сказав проїжджий шофер, зовні йшло тихо й спокійно. (С. Журахович)
Орлюк не помітив, як неподалік від нього, висадившись з проїжджої, вантажної машини, зупинився молодий солдат. (О. Довженко)

у знач. ім. прої́жджий, джого, ч.; прої́жджа, джої, ж. Той, хто проїжджає повз когось, через щось, їде куди-небудь, у якомусь напрямку; людина, яка перебуває десь під час проїзду. Приклади

Через вузеньку й глибоку долину було видко аж над самим, Дніпром клапоть шосе, де манячили проїжджі й прохожі. (І. Нечуй-Левицький)

Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу). Приклади

Добре тут те, що куряви зовсім нема, бо .. всього одна проїжджа дорога, та й по тій мало хто їздить. (Леся Українка)
Раптом чую вигуки, регіт десь збоку на проїжджому великому шляху. (Іван Ле)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПРОЇЗДИ́ТИ

Див. проїжджа́ти¹.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПРОЇ́ЗДИТИ

Див. проїжджа́ти².

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах