ПРОЩАЮСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

з ким і без дод., також у сполуч. зі сл. поцілунок, погляд і т. ін. При розлуці тиснути один одному руки, говорити слова прощання і т. ін. Приклади

– Діти мої! – прощається Іван, – прощайте, соколи мої ясні! Шануйте матір, любітесь із собою, нікого не кривдіть... прощайте. (Марко Вовчок)
Полковник і дівчина в чорній хустинці Прощалися біля воріт. (Л. Дмитерко)
Обіймав їх, прощався і благословив. – Дасть Бог, побачимся скоро, над Десною. (Б. Лепкий)
[Стьопа:] Дванадцять годин!.. Тисячі закоханих прощаються останнім поцілунком і зустрічаються першим. (О. Корнійчук)
Венера низько поклонилась І з панотцем своїм простилась. (І. Котляревський)
* Образно. Сонце прощається із високого шпиля; зараз зайде і завтра вернеться. (Марко Черемшина)
Місячний промінь, прощаючись ніби, заглянув до хати, косо ліг на стіні. (С. Скляренко)
Задзвонили вранці-рано По генераловій душі; Заговорили щось погане, До генерала ідучи Прощатись, люде [люди]. (Т. Шевченко)
Щось було сьогодні принадне, особливе в його землі, мов на обличчі небіжки, з якою жив ціле життя, а тепер мусить прощатись навіки. (М. Коцюбинський)

перен. Залишати надовго або назавжди що-небудь, розставатися з чимсь. Приклади

І знов лечу понад землею, І знов прощаюся я з нею. (Т. Шевченко)
Пухлогубі юнаки оберталися в сідлах, прощаючись з рідним селом. (О. Довженко)
[Куниця:] Ходім... (Озирається, прощаючись поглядом з кімнатою) Прощай, моя тиха келія... (І. Кочерга)
В сльозах затриманих, з палкими муками, Вони прощалися з полями, з луками, Навік прощались з краєм рідним. (Л. Костенко)
Повіяв вітр з руки Енею, Простивсь сердешненький з землею. (І. Котляревський)
Заморив мене трошки сей Київ, то я трохи й рада б його покинути, але не зовсім, бо тоді, значить, знов прощайся з наукою більш як на півроку. (Леся Українка)
[Мар'яна:] Один Бог знає, як мені гірко кидати вас, прощатись із своїм дівуваннячком!.. (С. Васильченко)

кому і без дод. Вважатися пробаченим, дарованим (про чиюсь провину, помилку, негідний вчинок). Приклади

Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає. Чому ж тоді не писати? Тоді і всякі помилки прощаються. (М. Коцюбинський)
Усе прощається, та не все забувається. (Григорій Тютюнник)
Се ж і є та вина, що не проститься вовіки... (Леся Українка)

тільки недок. Пас. до проща́ти 1. Приклади

Покійна мати моя, а твоя бабка привиділася мені. Осінила мене хрестом світлим і сказала: “Прощаються тобі гріхи твої, Любове, прощай їх ближнім своїм№. (Б. Лепкий)

ПРОЩА́ТИСЯ