ПРОКОЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРОКО́ЧУВАТИ
що.
Переміщати, пересувати що-небудь, котячи.
що.
Рухати своєю силою (про течію, вітер і т. ін.).
Приклади
- Грають сурми, Барабан бідовий Лунко прокочує Дріб з далини. (Л. Первомайський)
перен.
Поширюватися в просторі (перев. про звуки).
Приклади
- * Образно. Тут [у Білорусі] мене друзі сердечні чекали, Низько вклонюся їм щирим поклоном, В'ється безсмертна дорога Купали, Коласа голос прокочує дзвоном. (А. Малишко)
що і без прям. дод., розм., рідко.
Те саме, що прока́тувати1.
Приклади
- Мали [возниці] думку прокотити заїжджого барина [пана] на славу, та староста охолоджував. (Панас Мирний)
- – Сідай, стара, прокочу. Хоч, казати правду, тобі там і робити нічого – ще сніг лежить у полі. (з наук. літ.)
розм.
Те саме, що проїжджа́ти1 1.
Приклади
- – Ага! Прокотив святий Ілля від верху аж до дна! Ага! – промовляв він. (Панас Мирний)
- З веселою піснею .. австріяки прокотили крізь село з краю в край. (Ю. Смолич)
- Карета прокотила через густу алею. (Н. Рибак)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.