ПРОКИДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОКИДА́ТИ

також без дод. Відкидаючи що-небудь, розчищати, прокладати (дорогу, стежку і т. ін.). Приклади

Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку. (М. Коцюбинський)
Юркові .. довелося брьохати по грязюці, прокидати дорогу самому. (Ю. Мушкетик)
Ну й понамітало снігу! Треба .. прокинути стежку від хати до хліва. (Сл. Б. Грінченка)
* Образно. Побоююсь я, щоб тобі не здалося як-небудь, Ніби безбожні основи навчання мого небезпечну Стежку злочинства тобі прокидають. (М. Зеров)

також без дод. Кидати куди-небудь, крізь щось, між чимсь. Приклади

Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб: діти раді батькові. (Ганна Барвінок)
Гримнув залп. То стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули, бо було дуже далеко, і кулі не долітали. (Д. Мордовець)

розм. Розкладати карти до кінця колоди або вичерпувати потрібні для гри карти.

перев. док., діал. Простелити, покласти. Приклади

Галя .. узяла ряднинку, прокинула коло матері на полу і лягла. (Панас Мирний)
“Що робити?” думає [Оленка]. Стояла-стояла, далі прокинула подушку на ослоні та лаві, – ліжко її, – лягла. (А. Тесленко)
Прокинула вона хустку біля возика та й собі задрімала. (І. Вирган)

тільки док., діал. Промовити. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що проки́нути¹ 1. Приклади

Він уже миролюбно радить хлопчикові: – Узяв би лопатку та й прокидав стежку до хвіртки. Не малий уже... Час і до діла братись. (Ю. Збанацький)
Всеньку ніч шугали вітри .. Степан ледве прокидав сніг од дверей старенької хатини до хвіртки. (з наук. літ.)

Кидати (у 1 знач.) якийсь час.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що пробу́джувати. Приклади

Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання; їй не раз чувся і її здавлений плач. (Панас Мирний)
Шумить верховіття оливного гаю, – З мого забуття прокидає мене... (А. Кримський)
Заснула без подушки, – прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку. (Сл. Б. Грінченка)
Одну лиш із служниць, ще віддану примарам Тих днів, знайомий звук, що виник і погас, Прокине з забуття: вона згадає вас І вашу красоту з її примерклим чаром. (М. Зеров)
Твій знівечений вид, позападалі очі .. – Все те гидливості в мені не прокида. (В. Самійленко)
Любов у грудях більше не пала; її прокинуть знову, як була, Холодний розум дотиком не зможе. (П. Грабовський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.