ПРОБУДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ПРОБУ́ДЖУВАТИ

Примушувати кого-небудь проснутися; будити, розбуджувати. Приклади

Здається, заснув би втомлений чоловік, коли б не інші пісні пробуджали... (Марко Вовчок)
Те щастя, то був тільки сон. Ти голосом гу́чним Від нього мене пробудила. (Леся Українка)
Мати пробудила його, коли жінка вийшла доїти корову. (М. Томчаній)
* Образно. Пробудить сонце молоді сади, Підійде до вікна нової школи... (Л. Первомайський)
Целя сиділа, мов нежива. Пробудило її з остовпіння аж питаннє [питання] якоїсь панночки. (І. Франко)
Вибухова хвиля жбурнула його з високої кручі на м'який пісок, і він скотився до самого моря. Тиха хвиля пробудила його, і він прийшов до пам'яті. (В. Кучер)

перен. Виводячи із стану спокою, застою і т. ін., спонукати до яких-небудь дій, діяльності. Приклади

Ти се була, моя зоре! .. Ти мене до життя пробудила. Ти мені очі відкрила. (Леся Українка)
Доба визвольних змагань пробудила творчий геній українського народу. (з публіц. літ.)

перен. Викликати які-небудь думки, почуття, сприяти виникненню якихось якостей, властивостей і т. ін. Приклади

Сосни навівали дрімоту, пробуджували й хороші спогади. (Ю. Бедзик)
Вперше пробудив у мене віру в свої літературні сили редактор “Киевской старины”. (С. Васильченко)
В мені неспокій серце пробудило, Весіння повінь залива поля. (М. Нагнибіда)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.