ПРОЗИВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОЗИВА́ТИСЯ

Діставати прізвисько. Приклади

В славнім городі Глупо́ві Жив муж грубий і учений, Звавсь Сидірко Шаранець, Прозивався оглашенний. (І. Франко)
Вчиття скінчилось, але в голові Семеновій усе лунали чудні слова, яких він не розумів. Навіть уночі приснились йому ті карлючки, хрестики, бублики, що прозиваються літерами. (М. Коцюбинський)
– Нам однаково, хто ви та як прозиваєтесь. А коли наймете, то, звичайно, повинні й годувати, і гроші платити. (Л. Яновська)
На мить відірвавшись від трубки, спитав [Наполеон] ад'ютанта, як прозивається місцевість. (П. Кочура)
Дивляться на неї [кручу] дівчата да й питаються в старого Гриви, чого вона прозвалась Туровою. (П. Куліш)

тільки недок., розм., рідко. Називати кого-небудь образливими словами. Приклади

– Ніхто мене не зачіпає, ніхто .. не прозивається. (І. Нечуй-Левицький)
– У Пилипа-курогриза голова порожня й лиса! А він .. і не думав сердитись. Ішов собі спокійно, навіть усміхався їй, наче вона й не прозивалась. (Є. Гуцало)

тільки недок. Пас. до прозива́ти.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.