ПРОЗИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОЗИВА́ТИ

Давати кому-небудь прізвисько. Приклади

Банатом прозивали його, .. бо він служив при війську на Угорщині в Банаті і не раз розповідав про той свій побут у Банаті. (Л. Мартович)
Ярослава звали Ярик Тато, мати і сестра, А на вулиці Школярик – Прозивала дітвора. (П. Воронько)
– Уже як у кого встряне [Карпо], як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! Так його піщани й прозвали Іржею. (Панас Мирний)
Проньку Лукашевого .. прозвали Сорокою за ластовиння на обличчі. (О. Донченко)
З гір аж до моря уступи сягають. Люди прозвали їх “Чортові сходи”. (Леся Українка)
– А як твого батька прозивають? – Охрім Балаш. (І. Нечуй-Левицький)
“Як зовуть тебе, молодче? Хто ти родом? звідкіля ти?” Відказав на те невольник: “Мохаммедом прозивають...”. (А. Кримський)
– А як тебе батьки прозвали? – Леся... (С. Голованівський)

розм. Визначати, характеризувати кого-, що-небудь якимсь словом, означенням і т. ін., виявляючи своє ставлення. Приклади

І Цайлик і Немет прозивали його [Ласло] на вечері своїм земляком, плескали по плечу. (С. Скляренко)
– Хе-хе-хе! І чого жахаються, дурні? – шамкає він беззубим ротом. – Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний... Ось погляньте!.. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.