ПРОВОРНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРОВО́РНИЙ

Швидкий і вправний у роботі (про людину); меткий. Приклади
  • Поки стара мати допленталась додому, проворна Настя вже роздяглася, поздіймала з голови стрічки та квітки і сховала в скриню. (І. Нечуй-Левицький)
  • Донька – висока, голубоока, струнка та проворна, як в'юн, дівчина років п'ятнадцяти – жваво налагодила що слід до чаю. (Л. Яновська)
  • Жухарев тим часом подався вперед, легкий, сухорлявий, проворний, як людина, що звикла багато бігати в житті. (О. Гончар)
  • * Образно. Проворна зірка хвостом розсипала бліде багаття по чорному череві мовчазного неба. (Іван Ле)
  • Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. (І. Котляревський)
  • Христя витягла жару. – Як же ти його візьмеш? – скрикнув Грицько .. – А до хлопців, не бійсь, проворна, – зло увернув він. (Панас Мирний)
  • Нахилившися, майстер обтісує стовбур. Сокира слухняна і проворна. (Ю. Яновський)
  • У руці [римаря] проворне шило. Дратва пасмом у зубах. (М. Стельмах)
  • Вона задивилась на його проворні темні очі й од того часу причепилась до його, як реп'ях. (І. Нечуй-Левицький)
  • Параска, вдячна, схвильована, не могла натішитись невісткою, замилувано стежила за проворною постаттю. (К. Гордієнко)
  • Холодна вода окропом ошпарила Тимофія .. Проворними рухами він під водою зірвав з себе чоботи, піджак, ривком піднявся вгору, на всі груди вдихнув повітря і знову занурився в ріку. (М. Стельмах)
Надто рухливий, прудкий (про тварин). Приклади
  • У степу в траві пахучій, Коник, вдатний молодець. І веселий, і співучий, І проворний стрибунець. (Л. Глібов)
  • Проворний пес утікав тепер до города, всі пустилися за ним. (С. Ковалів)
  • Близенько біля хат Хуркоче табунець проворних куріп'ят! (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.