ПРИРІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИРІКА́ТИ

кого, на що, до чого. Визначати кому-небудь якусь долю, перев. недобру, неминучість чого-небудь, засуджувати до чогось. Приклади
  • – Богине із богинь .. розкажи, хто ти: чи з власної ти волі, чи з чарів, чи з чудес живеш у цій недолі? Ах, догадався я! То, певно, чарівник Тобі на самоті пишатися прирік І стереже тебе за ржавими замками. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
  • Вони – воєводи й бояри Гори – карали оцих .. чорних людей як тільки могли, кидали в паруби [в'язниці], віддавали на потік, пограбування прирікали на смерть. (С. Скляренко)
  • Скажи-но, ангеле, торік Що я найліпшому прирік. (І. Франко)
  • Ох, який безладний був отець Гаврило! Безтямно любив свою маленьку дружиноньку і прирік її на вічну каторгу з ненажерливими свиньми. (П. Загребельний)
що, кому. Провіщати що-небудь комусь. Приклади
  • Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття .. О, не таке поет поетові прирік В останню ніч старого року! (М. Бажан)
  • Вже й городина на грядках вибуяла, вже рясно зав'язалися по садах маленькі яблука та груші, а дощу нема й нема. Багато хто вже прирікав посуху й неврожай, і люди з тривогою дивилися на білясте, злиняле небо, через яке звільна котилося день при дні розпечене, сліпуче сонце. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – Маю я в почеті німф найприкметніших дві семериці; Вродою дивною з них найповабнішу – Деіопею – Нині ж тобі прирікаю віддати у шлюб непорушний. (М. Зеров)
кому, що, на що, до чого, чому. Своїми діями, впливом спричиняти кому-небудь щось, перев. негативне. Приклади
  • Репліки повинні бути [в сценарії] виразні і якнайкоротші. Не можна писати скрізь усе до кінця і тим самим прирікати артиста на роль читця. (О. Довженко)
  • Надзвичайно занижена ставка амортизаційних відрахувань буквально тягла назад всю економіку країни, прирікаючи її на вічне відставання від світового рівня. (з наук. літ.)
що, перев. з інфін., діал. Обіцяти що-небудь. Приклади
  • Робітники, раді так несподіваній щедрості Германа і його обіцянкам, кланялися і прирікали мовчати. (І. Франко)
  • Суд свого допитує: – Ну, був чи не був – прирікав женитися чи ні? (Марко Черемшина)
  • Коли ж ми вернули з його похорону, .. заблагала [мати], щоб я не опускав [залишав] її ніколи, щоб прирік це ось тут у його кімнаті, де ще дух його перебував і є свідком її просьби. (О. Кобилянська)
  • Старша учителька Марія веліла йому з дівчатами прийти до себе; прирекла вишукати для них відповідне помешкання. (С. Ковалів)
що, рідко. Те саме, що промовля́ти. Приклади
  • Утішені баби голосно прирікали, що хто дає на нове господарство, і на цей раз дари їх були щедрі і давалися з охотою. (Г. Хоткевич)
  • – Цілуй у бороду Господа нашого! – прирікає матушка Реїса. (О. Донченко)
  • Вона прирекла до дітей: “Чекайте, діти!”. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.