ПРИДУШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИДУ́ШУВАТИ

Те саме, що прида́влювати 1. Приклади
  • Цілі ряди людей згинались од сміху удвоє, придушивши руками живіт. (М. Коцюбинський)
  • Саїд придушив гальмо. (Іван Ле)
  • Крутить [Петро] товсте перевесло і зв'язує сніп, придушивши його коліном. (М. Чабанівський)
  • Корінь їхній [водоростей] придушило каміння, і він навіки прилип до морського дна. (В. Кучер)
  • * Образно. Всі мовчать, і тиша придушує всіх до землі. (Ю. Яновський)
  • В покорі нижче спустилось сіре та обважніле небо і придушило дахи домів у містечку та вершечки дерев. (М. Коцюбинський)
  • І соромно, і гидко так займатися здоров'ям, та що вдієш, коли мене цілком придушило, не лише тіло, але й дух. (М. Коцюбинський)
перев. док. Те саме, що прида́влювати 2. Приклади
  • Там скавучить собака, там придушили порося: вищить на весь базар. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Карпо вхопив матір за плечі, придушив з усієї сили до хліва і крикнув, як несамовитий: – Нате, їжте мене, або я вас з'їм! (І. Нечуй-Левицький)
  • Панас Кандзюба силкувавсь до натуги підняти велику шафу, але не зважив сил. Вона навалилась на нього і придушила. (М. Коцюбинський)
  • Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити. (З. Тулуб)
  • Одарка .. якось упала з горища .. Її наче каменюкою придушило, й вона, як квітка, що на неї впав тяжкий камінь, перестала рости й красуватись. (Грицько Григоренко)
перен. Те саме, що прида́влювати 3. Приклади
  • Клубком з двигтючого шуму водоспадів, іншого ревіння та людських голосів немов придушувало свіжу людину. (Іван Ле)
  • Страшне лихо придушило його: він не чує ані жалю в серці, ані гніву. (М. Коцюбинський)
  • Жаль ваги не має, та може він з ніг звалити, придушити людину. (О. Іваненко)
перен. Силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін. Приклади
  • Не був би він паном.., коли б він одмовився їздити на плечах своїх же бідаків і придушувати їхнє бунтарство. (П. Тичина)
  • Повстання киргизів під проводом Ісатая Тайманова придушував [царський уряд] залізом і кров'ю – річками крові. (З. Тулуб)
  • Леся Українка послідовно проводить думку, що ніякий гніт, ніяке насильство не можуть придушити в народі прагнення до волі. (з навч. літ.)
  • Ми фашиста придушили І розтоптали на віки. (А. Малишко)
  • В інтересах монополій окупанти всіма силами придушували бессарабську економіку, особливо промисловість. (з публіц. літ.)
  • При зварюванні міді та її сплавів з титаном шляхом відповідного додаткового легування одного або обох зварюваних різнорідних металів можна придушити або уповільнити процес утворення крихких фаз між ними. (з наук. літ.)
розм. Стримувати, тамувати що-небудь. Приклади
  • Плакала [Марія] в ту ніч, одвернувшись до стіни й придушуючи ридання. (А. Головко)
  • Він намагався придушити в собі найменші вияви нерішучості і беззастережно коритися волі мужніших людей. (С. Голованівський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.