ПРИДАВЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИДА́ВЛЮВАТИ

кого, що і без прям. дод. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. Приклади
  • Хотів Юріштан приготовити пістолет, почав підіймати курки. Аби не клацали, придавлював цингель. (Г. Хоткевич)
  • На припічку Устина побачила замішане тісто, придавила двома пальцями, а воно зразу ж піднялося, як пух. (С. Чорнобривець)
  • Не знайшовши нічого іншого під рукою, він скидає свій засмальцьований .. картуз і надіває його зверху на бомбу, надів, мов на снігову бабу, та ще й придавив, ніби на очі насунув, і бомба стала одразу смішною в його картузі. (О. Гончар)
  • Навантажили [Чіпка з товаришами] обидва вози, придавили рублем, ушнурували як слід, по-хазяйськи. (Панас Мирний)
  • Могилу придавили [опришки] зверху камінням і замаскували, щоб не знайшли її вороги. (В. Гжицький)
  • Аж лігши на стіл, придавивши своїм огряднуватим тілом розворушені папери й старі синьки, він похапцем щось підраховував. (Ю. Шовкопляс)
  • Івась, награвшись пряником, тихо заснув, придавивши його рукою до себе. (Панас Мирний)
  • * Образно. Темінь придавила човен до води. (М. Стельмах)
  • З одного боку нависла гора кам'яна над хаткою, поросла лісом і неначе грозила: “От, як схочу, один камінець покочу і тебе, хатинку, зовсім придавлю”. (Марко Вовчок)
  • Відламки скель із хату завбільшки валяються, придавивши собою смереки. (Г. Хоткевич)
  • * Образно. Густа, тиха ніч навалилася, придавила село. (К. Гордієнко)
  • Підгиналися ноги... Невиносима вага придавлювала к землі. (Г. Хоткевич)
  • Міномети, “Катюші” і кулемети .. змели піхотний десант з танків і придавили його до землі. (Іван Ле і О. Левада)
  • * Образно. Слова Макухи все дужче й дужче придавлювали майора до лави. Він уже зовсім втратив самовладання. (Ю. Бедзик)
  • – Почуй тягар тих пут земних усіх, Що тих людей до долу придавили. (І. Франко)
  • Салимонію Пилипівну Дилду .. брало отут – під грудьми: – Підкочується, підкочується під груди, а потім як придавить – ґвалт! (Остап Вишня)
перев. док., кого, що. З силою надавити, стиснути, завдаючи болю. Приклади
  • – Підіть до неї та розпитайте, та наступіть на неї, та придавіть коліном, то вона й розкаже вам, де діла Мелашку. (І. Нечуй-Левицький)
  • Якось придавив [батько] незагоєну виразку, і я ойкнув. (з мемуарної літ.)
  • – Цурка як придавила живіт – просто хоч кричи! (О. Гончар)
  • З криком, галасом і сміхом всі товпилися швидше геть. На порозі зчинився вереск, – когось придавило. (Ю. Смолич)
  • – Дочка моя вмерла .. наглою смертю: глинище завалилось та й її придавило... (О. Стороженко)
  • – Юрка дерево придавило, добре, що не скалічило, не вбило його! (М. Томчаній)
  • Коли Мартин умер (глиною в глинищі придавило), Горпина його, як справжнього чоловіка, ховала. (Грицько Григоренко)
  • Григорій Петрович Сиволап хукав на закляклі пальці. Ще до війни йому придавило бутом обидві руки, відтоді пальці в кулак згиналися погано і на холоді швидко мерзли. (Д. Ткач)
  • * Образно. Де ти, молодецтво? Де ти, моя сило? Каменем-журбою Груди придавило. (П. Грабовський)
  • – Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! – і руками показав [Роман], як вкоротить життя Стадницькому. (М. Стельмах)
  • – Там між дорослих [свиней] сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом. (Остап Вишня)
  • * Образно. [Килина:] Боїшся? Не варта ти й того, щоб тебе нігтем придавити, гнида погана!.. (М. Кропивницький)
кого, що, перен. Гнітюче впливаючи на кого-небудь, робити безвольним, інертним. Приклади
  • [Деїфоб:] Доволі слів тих темних і страшних, що придавили люд, мов димна хмара. (Леся Українка)
  • Інститутська наука маркіз паралізувала їх [інституток] душі, придавлювала молоду потребу молодого серця. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хлопчик часами ставав, поправляв пояс, до якого чіплялись кайдани, і придавлював в очах блиск гордощів і задоволення. (В. Винниченко)
  • Чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу. (І. Франко)
  • Приголомшення придавило Хому, пригнітило розум. (К. Гордієнко)
кого, що, перен. Позбавляти волі, свободи дій; пригноблювати. Приклади
  • – Наустив вражий дід піхоту да хотів так придавити у Батурині старшину, щоб і не писнула. (П. Куліш)
  • Назверх усіх придавлював, як обвисла скеля на кручі, цар Петро. Всім він дався добре взнаки, всім його воєводи, намісники, навіть ратники залили гарячого сала за шкуру. (Б. Лепкий)
  • [Килина:] І нащо я Жені виявила своє горе, краще було б придавити, приспати!.. (М. Кропивницький)
  • Стоїть .. вкрай схвильована Галина Горленко, .. неспроможна придавити своє хвилювання. (Є. Кротевич)
перен., розм., рідко. Висловлюючись, наголошувати (звичайно на слові). Приклади
  • Розказував Кирило, рвучи річ, придавлюючи то на тому слові, то на другому. (Панас Мирний)
перен., розм. Посилюватися (звичайно про мороз). Приклади
  • Придавили люті, скрипучі морози. (І. Микитенко)
  • Хоч після снігу придавлювало морозом, а Мармурі так пригріло, що чуприна прилипла до лоба. (С. Чорнобривець)
  • На перший день Різдва трохи було придавило, а на другий мороз до 18°, але не на довгий час. (з мемуарної літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.