ПОХОВАНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОХО́ВАНИЙ
Дієпр. пас. до похова́ти.
Приклади
- На погожім небосклоні [небосхилі] виткнулась Княжа гора, а ближче, на Чернечій горі, де похований Шевченко, на самому вершечку рябіють штахетики. (М. Коцюбинський)
- Хто любить своє життя, хай молиться, щоб помирати на суші. Та персонально я – волію бути похованим у морі. (Ю. Яновський)
- З-під жовтого піску, порослого хирлявим будячком, визирають стовбури житла... Ціле місто, а може, й столиця похована під ним... (Олесь Досвітній)
- Брати мої, нащадки Прометея!.. ви поховані в землянках, звідки навіть Не чутно брязкоту кайданів, ні стогнання, Ні непокірних слів. (Леся Українка)
- Мені Не жаль було давно одбутих, Давно похованих, забутих, Моїх кривавих тяжких сльоз [сліз]. (Т. Шевченко)
- Молодиці пішли в садок і познаходили поховані в бур'яні клунки з борошном. (І. Нечуй-Левицький)
- Мертва могила над смертю мовчить, і про страшну таємницю під нею голос похованих в ній не кричить. (Леся Українка)
- Ходив [О. С. Пушкін] по старовинній горі Щекавиці, де за літописним переказом поховано князя Олега, – чи не там уперше виникла ідея “Пісні про віщого Олега”? (М. Рильський)
- Скільки дрібновласницьких меж поховано навіки під оцим розкішним масивом виплеканої землі! (Ю. Яновський)
- – Хліб поховано, розкрадено. (І. Кириленко)
у знач. прикм., перен.
Забутий ким-небудь; який (якого) доводиться забувати; пущений у непам'ять.
Приклади
- Звідки ці сльози на очах, чому воскресають поховані спомини, і мучать, і крають душу?.. (Г. Хоткевич)
- Поволі, мов з цвинтаря, розходились дядьки від панського палацу, несучи в серцях біль і поховані надії. (М. Стельмах)
у знач. прикм., перев. мн., рідко.
Які поховалися (у багатьох місцях).
Приклади
- Поховані під галуззям дерев пташки простирали і тріпали до сонця мокрі пірця. (Н. Кобринська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.