ПОХМУРИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Приклади

Похмура погода.
Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем. (Б. Грінченко)
Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари Чуть [ледве] пробивається проміння золоте. (М. Рильський)
На початку листопада 1942 року на Дону настала остання пора пізньої похмурої осені. (Іван Ле і О. Левада)
Як живо у мою ти вкарбував уяву Смутного вигнання пустелю неласкаву, Похмурий неба схил, нетанучі сніги І коротко теплом розцвічені луги. (М. Зеров)
Небо було сіре, похмуре. Немов восени, накрапав холодний дрібний дощ. (Ю. Збанацький)
Будинки були похмурі, всі в тінях, і тіні лягли в людей під очима. (М. Коцюбинський)
Хилить вітер жита понад шляхом (Ой там хмара похмура з півдня). (П. Тичина)
Є місцевості веселі, радісні, є похмурі, тривожні й недобрі місця. Є благодатні долини й овіяні смутком гори. (О. Довженко)

Нахмурений, насуплений, у поганому настрої. Приклади

Він, дивлюсь, і осмутніє, і похмурий такий стане, і не їсть, не п'є нічого. (Марко Вовчок)
Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллєш безмовно. (П. Грабовський)
У вільний час читав [Улас] книжки або бродив по лугах, задуманий і похмурий. (Григорій Тютюнник)
Весела й жвава молодиця, мабуть, почувала себе в лісі, та ще серед похмурої сім'ї, трохи самітною. (С. Васильченко)
Чомусь мені здається, що його похмура вдача ніби заздалегідь відгонить від нього будь-які глибші турботи. (Ірина Вільде)
Був [Робак] дужий чоловік, плечистий та похмурий, На вдачу мовчазний – хоч бистрий розум мав. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
Лице його було зле, очі грізні, похмурі. (Панас Мирний)
Клим .. дивився кудись у куток: лице у його було похмуре, задумливе й уперте. (С. Васильченко)
Вигляд у господаря був похмурий і стомлений. (Ю. Смолич)
Доктор дивився на все навколо похмурим поглядом людини, яка знайомиться з місцевістю, де має жити проти волі своєї. (А. Хуторян, пер. з тв. М. Горького)
Дарка .. задивилась на роботу панночок, на Юзину з цікавістю, на Зонину з похмурою заздрістю. (Леся Українка)
Рубін стояв знеможений, з слідами сліз, розтертих по обличчю, з очима, опущеними в землю, і з виразом на обличчі горя і якогось остаточного і похмурого вирішення. (І. Сенченко)

перен. Пов'язаний з тяжкими для когось подіями, чиїмсь важким існуванням; безрадісний. Приклади

Похмурі дні мигтіли в очах сном, – Гірке життя під канчуком ворожим, .. Зневажене невільницьким ярмом... (М. Старицький)
Шевченко називає матір'ю свою вітчизну – Україну, і їй він присвячує свої рядки, про неї він нестримно мріє і пише в похмурому солдатському засланні. (М. Рильський)
На сцені оживають картини похмурої феодальної дійсності, постаті жорстоких магнатів і знедолених кріпаків. (з наук. літ.)
Він, Франтішек Сливка, ніколи не писав музики про смерть і не напише .. Його пісеньки співала колись уся Прага, то чи стане засмучувати він своє рідне золоте місто похмурими мелодіями плачу? (П. Загребельний)
Розповідь починається в похмурих, тривожних тонах, у передчутті неминучої біди і ведеться далі скорботно і схвильовано. (з навч. літ.)

ПОХМУ́РИЙ