ПОХМУРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хму́ра «хмара»
псл. xmura «хмара», xmurъ(jь) «похмурий, хмурий; хмарний» розглядається як споріднене з псл. smurъ «темний, хмурий» і далі з гр. ἀμαυρός «сумний, темний, слабий» (ЭССЯ 8, 44; Machek ESJČ 201);
непереконливе припущення зв’язку з псл. tьma зі складними фонетичними перетвореннями tьm › tm › km › xm, пор. схв. тмо̀ра «імла, пітьма» (Гудков ЭИРЯ V 37–38), укр. хма́рити : тьма́рити;
р. хму́рый, [хму́ра], хмурь, бр. хмуры́на, [хмура], п. chmura, ч. chmura, [chmоura], слц. chmúra, вл. нл. chmura, схв. [hmuriti] «мутити, каламутити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запохму́рений
нахму́рний
охму́ритися
охмурні́ти
па́хмурий
па́хмурний
похму́рий
похму́рість
похму́рний
похмурні́ти
спохму́ра
спохмурні́лий
спохмурні́ти
спохмурні́шати
хму́ра́вий
хму́рий
хму́ристий
хму́рити
хму́рни́й
хмурні́ти
хмурні́шати
хмуря́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хмуры́на | білоруська |
| chmura | верхньолужицька |
| ἀμαυρός «сумний, темний, слабий» | грецька |
| chmura | нижньолужицька |
| chmura | польська |
| xmura «хмара» | праслов’янська |
| smurъ «темний, хмурий» | праслов’янська |
| tьma | праслов’янська |
| хму́рый | російська |
| тмо̀ра «імла, пітьма» | сербохорватська |
| hmuriti «мутити, каламутити» | сербохорватська |
| chmúra | словацька |
| хма́рити : тьма́рити | українська |
| хму́ра | українська |
| хмурь | українська |
| хмура | українська |
| chmоura | українська |
| chmura | чеська |
| xmurъ(jь) «похмурий, хмурий; хмарний» | ? |
| тмо̀ра «імла, пітьма» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України