ПОХИЛА

Усяка пряма, що перетинає іншу пряму під кутом, відмінним від прямого.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ПОХИ́ЛИЙ

Який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням. Приклади

– Головний тунель, на думку Мацієвського, краще зробити похилим. (Іван Ле)
На сонці стояла похила дошка із прорізаним вздовж неї звивистим жолобком. (Ю. Яновський)
Це був дуже простий шифр; у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо. (Л. Смілянський)
Метою похилого буріння є проведення свердловин до покладів нафти й газу, які залягають у недоступних місцях. (з наук. літ.)

Який знижується поступово, не круто; пологий. Приклади

Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом. (І. Нечуй-Левицький)
Огей пильно дивиться на застиглу воду, на чорну стіну скелі край води і на похилий, глинястий берег. (Олесь Досвітній)
Тихозоров знайшов похиле узгір'я, що з одного боку обривалося вниз глиняним обвалом. (О. Донченко)
* Образно. Начко піддававсь йому тепер, мов дитина, пив із ним вечорами .. А Ернест .. провадив, майже тягнув його за руку по цім похилім шляху... (І. Франко)
Ліда не пригадає, як і коли він ступив на похилу стежку .. Видасть довідку, випише лісу на хату... Дякують, запрошують на родини, іменини... (Ю. Мушкетик)

Який похилився, опустився; похилений. Приклади

На другий день робив Павло у саду, не знімаючи голови похилої. (Марко Вовчок)
Як схилилась вона на руку, так похила і закаменіла. (Панас Мирний)
Маяв наче знайомий похилий профіль дівчини. (О. Ільченко)
На похиле дерево і кози скачуть. (Номис)
Київським шляхом верби похилі Требратні давні могили вкрили. (Т. Шевченко)
Біля прогнилої кринички з похилим хрестом дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами. (М. Стельмах)
Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині. (А. Малишко)
Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали. (П. Куліш)
Випроставсь похилий стан у теслі, напружились його зів'ялі руки. (Леся Українка)
Сплять в степу запорожці – товариш до друга Повернувся обличчям, порубаним в січі. І так страшно дивитись на заплющені очі, На рубці-кривавиці і на плечі похилі. (А. Малишко)
Чом ти не розцвітаєш, доле? Чого така ж, як і торік – Ідеш похила, невесела. (Л. Глібов)
Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха. (І. Франко)

Який наближається до глибокої старості (про вік). Приклади

Похилі в матері літа, вже сива і безсила. (П. Дорошко)
Незважаючи на похилий вік, Марія Костянтинівна в знаменитій сцені перед люстром зворушила, потрясла і глядача і акторів силою свого темпераменту. (з мемуарної літ.)
[Завада:] Донечко, донечко! Не покидай же мене старого, похилого! (М. Кропивницький)
– Ти ж ще молодий літами, а я похилий... Хто зна, чи не доведеться ще мені у тебе при останній хвилі віддячуватися... (Ф. Бурлака)
Десь мати голосила, десь ридав Похилий батько по пропащих дітях. (Л. Первомайський)

заст. Схильний. Приклади

Не з її м'якою, до спокою, до тихого щастя похилою натурою, .. руйнувати було ту башту кріпкої волі... (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.