ПОТЯГЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОТЯГНУ́ТИ

кого, що, перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого-, що-небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або падаючи кудись. Приклади

Коли б земля розступилася, так би вона і кинулась туди, та й... Василя потягнула б за собою. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Кермо корабельне, якого я міцно тримався, Човном керуючи, я одірвав і потяг за собою, В море упавши. (М. Зеров)
Прийшов Йонька – мовчазний, заклопотаний, взяв волів за налигач, потяг із двору. (Григорій Тютюнник)
– Директор троса до колодязя ніяк не випише! Посікся, порвався, днями як зачепило мого тетерю, мало з цебром в колодязь не потягло! (О. Гончар)
– Браво, – каже Сомко, – ведмідь попавсь у тенета! Що ж тепер буде? – А що ж? Ведмідь піде до свого берлога [барлога] і тенета за собою потягне. (П. Куліш)
Повернулась [дячиха] до мене спиною, вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках. (І. Нечуй-Левицький)
* Образно. Мамайчуків фургон уже помчав до радгоспу, рознуртував, потяг у вуличку сірий шлейф куряви. (О. Гончар)
Не хотіла коза на торг, так потягли. (прислів'я)
Чи ти знаєш, люба руже, Як я плакав за тобою, Що магнат тебе байдуже За Дунай потяг з собою? (П. Грабовський)
Щоб розрадити подругу, Мотя потягнула Ганну до кіно. (В. Козаченко)
Вона то почервоніє, як мак, то побіліє, як полотно; усе, сердешна, боїться, щоб він не ввійшов та щоб не потягнув її до шлюбу. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ні! Сили на землі нема І сили на землі не буде, Щоб потягти нас до ярма. (М. Рильський)
З вікна подув вітер, потяг од інспектора папери й шпурнув під стіл. (С. Васильченко)
В того повінь останній прикладок сіна потягла, іншому хату розмиває. (О. Гончар)
Човен потягло під правий берег. (М. Трублаїні)
Потягли [Остап і Соломія] на гору оберемки вербового гілля. (М. Коцюбинський)
Улас потяг сундук на Павловську площу. (Григорій Тютюнник)

кого, що і з непрям. дод. Узявшись за кого-, що-небудь, зрушити з місця, притягти, натягти. Приклади

Тихесенько потягну я двері... Га! чого се так раненько вертаєшся, господарю? (Марко Вовчок)
Він, дійшовши до своєї квартири, з усієї сили потяг за ручку дзвінка, котрий несамовито задзвонив. (Панас Мирний)
Марія потягла його за рукав. (С. Журахович)
Він таки й положив руку на мішок – ніхто не баче [бачить]; потягнув його до себе – ніхто не баче [бачить]. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Соломія схопилася з місця і потягла книжку до себе через стіл. (І. Нечуй-Левицький)
– Мокра вся, – він потягнув її [Тоню] до себе, – під яким це дощем була? (О. Гончар)
Була та ясна плямка серед чорної купи така чудна і незвичайна, що потягла до себе Лазарів погляд. (М. Коцюбинський)

кого, що, з непрям. дод. і без дод. Почати рухати, переміщати що-небудь своєю тягловою силою (про робочу худобу, машину і т. ін.). Приклади

Воли потягли воза по долині. (І. Нечуй-Левицький)
Гак .. зачепили за скоби, і обидва крани разом потягли злиток. (В. Собко)
– Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати .. Цей уже як зачепить, то потягне, він у нас трудяга. (О. Гончар)
Через силу і кінь не потягне. (Номис)
– Шкапа твоя, – кажуть [цигани], – трохи, чоловіче, недобача; так купи їй окуляри та й почепи на вічі, .. то ще потягне... (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ручуся – повезе [трактор], сто тонн потягне вантажу, чи двадцять корпусів, чи п'ять сівалок. (І. Гончаренко)
Жовте жито переспіло, Тим і спину надломило, – Аж болить. – Нуте ж, нуте, косарі, Недалеко до зорі, – Потягніть! (Я. Щоголів)
[Ромодан:] Працювати без відпочинку не можна, Гордію Опанасовичу. [Дремлюга:] А я ще трохи потягну, а там... Роки вже дають себе знати. (О. Корнійчук)
В цілому припадає на роботу щонайбільше 4–5 (а частіше 3) години на день .. Правда, для мене і се не мало, я вже більше не потягла б певне. (Леся Українка)
– Скриплю потроху. Бачите, навіть ложки вирізую .. Тяжчої роботи поки що не можу потягнути. (М. Стельмах)

що, розм. Вийняти, дістати, витягти звідки-небудь. Приклади

От як пляшка закиває, Він до шинку й повертає; Сяде, гляне в поставець Та й потягне гаманець. (Я. Щоголів)
Потягли рибалки сіті, Повні риби золотої. (М. Нагнибіда)
Черкашин механічно потяг з кишені цигарки. (Л. Дмитерко)
І потяг він карту, і витяг він винового туза. (Ю. Яновський)

кого, перен., розм. Притягти до відповідальності, до суду і т. ін. Приклади

Почав Ведмідь хазяйнувати, У пасіці порядкувати: Щодня він мед тягав .. До суду потягли, Прогнали злодія старого. (Л. Глібов)
– І такого б ката я любила! – здивувалася Христя. – Я б його ще на позов потягла! Як він сміє отак бити, отак нівечити! (Панас Мирний)
Спробуй поговорити з ними [гриднями], не перекричиш, клопоту не оберешся, ще й до князя на суд потягнуть. (С. Скляренко)

кого, перен. Почати вабити, манити до себе; викликати потяг до кого-, чого-небудь, бажання зробити, здійснити щось. Приклади

Весна не забарилась. Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле. (М. Коцюбинський)
І ще одна, може найголовніша, причина потягнула Марусяка до Ясенова: там жила Олена Срібнарчучка. (Г. Хоткевич)
Невідома сила потягла чужинця до дверей. (Олесь Досвітній)
Як тілько є зайвий час, то так тебе і потягне до любої роботи... (Панас Мирний)
Приснився мені ліс. Дихав фіалками .. Непереможно потягнуло провідати той ліс. (С. Васильченко)
На одинокому камені він побачив юнака. І його відразу ж потягло до живої людини. (Ю. Збанацький)

що. Почати тягти, прокладати в певному напрямку (дріт, кабель і т. ін.). Приклади

Телефоністи потягли кабель.
* Образно. За хуторами дорога зламалась коліном і повилась на Щербанівку. Уздовж неї й стовпи потягли дроти. (А. Головко)
Осатаніла вража баба І крикнула, як на живіт, Зробилась зараз дуже слаба .. І спазми жили потягли. (І. Котляревський)

розм. Піти, вирушити куди-небудь (звичайно повільно, не поспішаючи). Приклади

Заздрівши дівчат, потягнули [парубки] за ними, щоб так стіною на них і наперти. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мляво пересуваючи ноги, Корж, мов побитий, потягнув через вигін. (С. Добровольський)
У вирій потягли гагари. (М. Драй-Хмара)

Подути, повіяти, насунути, донестися (про вітер, тепле або холодне повітря, туман, запах чого-небудь). Приклади

Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець. (Марко Вовчок)
Десь над обителлю, між горами, запалювалися блідими смугами віщуни недалекого ранку, і ще холодніша свіжість потягла з-за будинку. (Іван Ле)
Потягло з моря свіжим вогким вітрецем. (І. Нечуй-Левицький)
З долини потягнуло прохолодою. (В. Гжицький)
* Образно. – В нашої шановної добродійки очі завше на солонці: аби потягло туманом, – вже й одвологли. (Дніпрова Чайка)
Лічив-лічив [панночку] той бідолаха та й закохався. Покохала його й панночка. Почули духом паничі, куди потягло, – .. та й зслизли. (Марко Вовчок)
Перед світанком потягнуло на відлигу. (Іван Ле і О. Левада)
– Воно хоч уже й на весну потягло, та ночі довгі, хай їм лихо. (Григорій Тютюнник)

що і без дод. Повільно втягти, вдихнути. Приклади

У хату вскочила гарненька молодичка, сказала: “Здрастуйте!” і зареготалась, потягла носом, сказала: – Ох, як ловко пахне. (Грицько Григоренко)
Нараз він скрикнув .. і засичав, потягнувши повітря в себе, і схопився за голову. (Г. Хоткевич)
Вона взяла букет, потягла в себе запах конвалії. (О. Десняк)
Люди пораділи: по дощах хліба одволожило, стеблина потягла соки. (К. Гордієнко)
Гості аж голови потягли в плечі. (І. Рябокляч)
– Потягло очі, вже й земля над губами пала. (Л. Яновська)
Видно, був [Ігнатовський] беззубий, бо тонкі п'явки губ потягло йому зовсім у рота. (Ю. Збанацький)

що, розм. Вкрасти або забрати. Приклади

Жив в одному селі дяк Данило і дуже нечистий на руку. Щоразу в церковній касі за його дякування бракувало то два злотих, то п'ять. А якось навіть двадцять хтось потягнув. (з казки)
– Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами – так і потягне. (Б. Грінченко)
Довго рилися [гайдамаки] в шматті і, сердиті, кинули врешті. – Злидота така, нічого й потягти! (А. Головко)
– Я дізналася, що панич потяг з пана аж дві тисячі, а мені сказав – двісті карбованців... (Панас Мирний)
– З мене не потягнеш нічого, бо мені пан до кінця місяця ні копійки не дасть. (Л. Яновська)
Королю потрібний Галич, бо данина звідти багата піде: потягне з галичан і пшеницю, і хутра, і мед, і сіль. (А. Хижняк)

що і з непрям. дод., розм. Заспівати, протягаючи окремі звуки, ноти (звичайно на верхах). Приклади

Хазяїна мого усе село поважало .. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. (О. Стороженко)
– Нумо, – говорить [Лис], – пісні співати. Хто найтонше голосом потягне, того ми й з'їмо. (І. Франко)
Не знати де й заспівувач взявся .. – і як потягнув він “Ой, Дніпро, Дніпро...”, .. мужня офіцерська громада .. мріями полинула за стіни школи. (Ю. Бедзик)
– Свириде Яковлевичу, – жалісно потягнула Марійка своє і неждано затихла. (М. Стельмах)

кого і з непрям. дод., розм. Сильно вдарити чим-небудь. Приклади

[Настя:] Мартине, відчепись! Бо, єй-богу, качалкою по спині потягну. (І. Карпенко-Карий)
Яким, ображений і гнівний, підняв патик, хотів потягнути ним мавпу. (С. Ковалів)
Йонька, якого Северин Джмелик потяг по спині, латав крівцею пісок під тином. (Григорій Тютюнник)
Якимові немовби ножем потягнуло по тілі. (Н. Кобринська)

розм. Мати певну вагу при зважуванні. Приклади

– Ой сом який! Десь, з півпуда потягне!.. (М. Стельмах)
* Образно. – То скільки ж це вийде орендної плати з пана..? .. А скільки ж воно за сорок три роки потягне? Певне, тисяч за тридцять. (М. Стельмах)
Тільки що одплили [брати] гонів з двоє, а старша сестра смик за вірьовку, .. вода і забулькотіла у човен, так його і потягло на дно. (О. Стороженко)
Корнієнко вийняв із шухляди стола новенький пістолет і чотири обойми. Оксен поклав усе майно до кишені, штани відразу потягло вниз. (Григорій Тютюнник)

розм. Мати достатню суму грошей для купівлі чого-небудь. Приклади

– На воли тепер не потягнемо – не той час. (М. Стельмах)
– Збереться його [борошна] чимало, і добрим людям його надовго потягне. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щороку сутужно Хомі .. Ще як вродить, то потягне хліба до весни. (М. Коцюбинський)

кого, що, безос., розм., рідко. Затягти, вкрити чим-небудь. Приклади

По Вкраїні огні горять, під небо сягають, Потягнуло степи димом. (П. Куліш)

що і з непрям. дод., також у сполуч. зі сл. рука, перен. Підтримати кого-небудь. Приклади

– Я потягну руку за тобою. Побалакати ще з товаришами суддями можу і... присудимо тобі посунути обніжок у Василів город... (А. Тесленко)
– Васюта й руки попустив. Тоді старшина за його, а піхота й собі потягла за старшину. (П. Куліш)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПО́ТЯГ

до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Приклади

Багато дум тривожило молоду Радюкову голову в тій хатині! І він почував у собі силу й потяг до того, щоб розкинуть свої думи між людьми. (І. Нечуй-Левицький)
Тихий океан перестав для нього бути вільним і чистим океаном його молодості.., – проте Дорошенко почуває й зараз непереборний потяг бути там. (О. Гончар)
Мати померла, і Оксен зовсім втратив потяг до рідного дворища. (Григорій Тютюнник)
Змалку відчував Тарас великий потяг до мистецтва. (з наук. літ.)

до кого. Посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою. Приклади

З тієї хвилини, коли він .. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього, щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської. (Ірина Вільде)
Вона відзначила, що кум Антін має великий потяг до дітей. (С. Чорнобривець)
Після цієї розмови у них [Хоми та Люби] майже зразу виник потяг одного до одного. (С. Ковганюк, пер. з тв. М. Горького)

псих., фізл. Напівсвідоме, інстинктивне прагнення до чого-небудь. Приклади

В процесі історичного розвитку людства значна частина тваринних інстинктивних потягів трансформувалась у людські жадання. (з наук.-попул. літ.)
– Ви знаєте, що таке ностальгія? Це – хвороба. Це – хворобливий потяг, болюча туга за рідним краєм. (О. Донченко)
Він просто йшов, не думаючи ні про що, і тільки якийсь підсвідомий потяг вивів його крізь широко розчинені ворота на вулицю. (С. Голованівський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПО́ТЯГ

Поїзд (у 1 знач.). Приклади

Погрюкуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу. (М. Коцюбинський)
До станції приповз довгий товаровий потяг. (Олесь Досвітній)
Біжать десь потяги й мостами гримлять прощально раз у раз... (В. Сосюра)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОТЯГТИ́

Див. потягну́ти.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.