ПОРСКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПО́РСКАТИ
З силою прискати, вилітати звідкись, розсипатися (про бризки, іскри, дрібні часточки чого-небудь і т. ін.).
Приклади
- Горіла хата .. Завалювались крокви, і в захмарене небо порскали снопи іскор. (Ю. Бедзик)
- Вони [льодяні зализні] були міцні і тверді, мов криця, і коли господар зрубував їх, то з-під сокири при кожному ударі порскали іскри. (Григорій Тютюнник)
- * Образно. – Коли б не сиве волосся, нізащо б не назвав обох старими .. – скільки бризків [бризок] молодості порскає з-під їхніх примружених вій!.. (Ю. Яновський)
- Я був бідний сільський хлопець і ніколи ще на своїм віці не мав олівця, все мусив писати тим проклятущим гусячим пером, котре так страшно капало, бризкало і порскало під натиском моєї руки. (І. Франко)
- Порскають ясними вогниками мовчазні свічки – тріскає від одчайного горя і старе серце в Папоротючки. (П. Козланюк)
рідко кого, що і без. прям. дод.
З шумом випускати повітря або воду через рот; обдавати дрібними краплями, бризками кого-, що-небудь.
Приклади
- Порскали [хлопці] на платтячка дівчат Чорнилами із дудок бузинових. (Л. Первомайський)
- Здіймав і випрямляв [чоловік] усохлі й поламані вітром деревця, потім набирав повний рот води із зеленого горщика.., нахилявся і порскав на них. (з казки)
- * Образно. Порскав чергу автомат, і мовкли голоси. (І. Гончаренко)
- Порскаючи од реготу, стала [черниця] завзято говорити. (Грицько Григоренко)
- Дівки .. порскали сміхом у рукави. (Г. Хоткевич)
- [Данило:] Ти ж бачила, що я почав з нею розмову, так вона порскає .. і зараз з хати втекла... (М. Кропивницький)
розм.
Те саме, що фо́ркати (про коней).
Приклади
- Їхали мовчки, тільки вітер глухо стогнав у смерекових борах, віщуючи близьку відлигу, і коні порскали, потіючи та бродячи в глибокім снігу. (І. Франко)
- Гнідко, задравши морду й виставивши, мов човен, широку спину, плив тихо, раз по раз порскаючи та хропучи. (Панас Мирний)
- Стриножені коні порскали в траві, над якою чорніли тільки їхні спини. (П. Панч)
розм., рідко.
Вислизати, вириватися.
Приклади
- Гіллячка порскає вгору.
- Маленьке змієнятко порскає десь у щілину між плиттям. (Г. Хоткевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.