ПОРИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

у що і без дод. Занурюватися з головою у воду; пірнати. Приклади

Юрко все пірнав, поринав до півдня, трохи не залився водою і нічого не знайшов. (І. Нечуй-Левицький)
На ставі пишно Лебедь [Лебідь] плив, А Гуси сірії край його поринали. (Є. Гребінка)
Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину. (І. Нехода)
Та й замовкла русалочка, В Дніпро поринула, Мов пліточка. (Т. Шевченко)
* Образно. [Леся:] Я не хочу без музики! Мені потрібна вона! Я хочу поринати в її хвилі, мчати на її пінявих бурунах, шукати собі простору в ній, набиратися в музиці сили!.. (Л. Смілянський)
* У порівн. Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових згуків... (М. Коцюбинський)
Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче конає, угору здіймається важко, ще важче уділ поринає. (Леся Українка)
Зорі неба в блискотінні, хвилі моря в плюскотінні, хмара небо запина, бочка в хвилях порина. (П. Тичина)
Ноги Якима, узуті в здорові чоботи, глибоко поринали в сніг і лишали за собою цілу низку ямок. (М. Коцюбинський)
Він дивився, як бетонне тісто лягало на сіру, вогку, недавно утоптану масу, як бетонярі розкидали його лопатами, як місили тісто ногами, поринаючи в нього чобітьми мало не до колін. (Г. Коцюба)
Газетчики-хлопчаки поринали в юрбу, вигукуючи назви газет. (О. Донченко)
Відхиливши хворост, татарка і Андрій знайшли щось схоже на земляний склеп і поринули у нього, немов у провалля, спочатку татарка, а за нею Андрій. (О. Довженко)
Скачучи то в той бік, то в другий, чогось чекаючи на кожному завороті, поринаючи то в холод вогких тіней і мокрого звисаючого коріння, то в море зеленавих снопів сонячного світла, – Маруся опинилася нараз на якійсь високій скельці. (Г. Хоткевич)

у чому, перен. Ставати непомітним, зникати, ховатися в масі чого-небудь. Приклади

Стежка поринала в темній гущавині вільшини та ліщини. (І. Франко)
Село далі якесь. Хати, клуні, хліви... так і поринають у садках. (А. Тесленко)
Тихо, поринаючи в тумані, підходили до Зборова полки козацькі. (Я. Качура)
Останні слова Маковея поринули в суцільному гуркоті. Противник відкрив вогонь по всьому плацдарму водночас. (О. Гончар)

у що, перен. Повністю віддаватися якому-небудь заняттю; зосереджуватися на чомусь. Приклади

Тарас, мугикаючи пісню, вмощується на камені коло руїн Златовратської брами і весь поринає в роботу. (О. Іваненко)
Поринала в справи. Ні, це не було навмисне завантаження себе втомливою безперервною роботою. В цій роботі було її щастя. Вона любила її. (П. Дорошко)
Сусана вмостилася з ногами на канапі і вся поринула в читання книжки Очерета. (І. Кочерга)
В одній хаті жили два вороги, і хоч кожен з них поринав у власні думки – навіть тікав од другого, проте доволі було якоїсь дрібнички – і злість тіпала обома, немов пропасниця. (М. Коцюбинський)
Він поволі поринає в спогади і вже не чує ні вітру, ні клекоту хвиль... (І. Цюпа)
На небі зоряне намисто, неначе думи в пастуха... Не хоче він ні пить, ні їсти і все у мрії порина... (В. Сосюра)
Білі тонкі пальці впились у чорне волосся, і сама [Таня] знов безсило впала на стільця, поринаючи в напівомертвіння. (В. Гжицький)
Тепло та ще й з дороги, з морозу одразу розморило їх, і вони, знесилені, змучені, розімлілі, незчулися, як поринули в глибокий, важкий і тривожний сон... (В. Козаченко)
У залах Ермітажу було зовсім тихо, ніхто не заважав, і Тарас поринав у інше життя, забувши про свої справи. (О. Іваненко)

куди, в що. Швидко, стрімко переміщатися (йти, їхати, летіти і т. ін.) у певному напрямі; рухатися вперед із великою швидкістю; мчати, ли́нути. Приклади

Райдуга встає над виднокругом, Поринає кліть у шахтну глиб. (Л. Первомайський)
Пахтить рілля гаряча, мов долоня, У синє небо пташка порина. (П. Усенко)
Задвиготіла з тяжким стогоном земля, і потрощене каміння вниз поринуло з шпиля. (Н. Забіла)
Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулися в повітрі і поринули в далечінь. (О. Довженко)
Машина вилетіла за місто, залишила позаду й околиці, поринула в степ. (Ю. Смолич)
На березі Дніпра татари відпочили і на четвертий день із свіжими силами поринули на Україну. (З. Тулуб)
Поринули весняні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю. (М. Коцюбинський)
Раптом із злих очей сльози так і поринули, полилися. (Марко Вовчок)
Години йдуть без переміни, – Хіба що гірше стане враз, Хіба що зимний дощ порине Чи злого вітру прийде сказ. (М. Рильський)

ПОРИНА́ТИ