ПОРИНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ро́ня «саламандра»

пов’язане з рони́ти, роня́ти «губити, випускати, кидати», давніше, очевидно, «пускати у воду»;
у такому разі сюди ж слід відносити і пірна́ти (‹псл. *po-rъnati), порина́ти як форми, пов’язані з ри́нути «текти», а не як результат метатези в основі ниря́ти;
схв. ро̀нити «поринати; виринати; тонути; заглиблюватися; впадати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*po-rъnati праслов’янська
ро̀нити «поринати; виринати; тонути; заглиблюватися; впадати» сербохорватська
рони́ти українська
роня́ти «губити, випускати, кидати» українська
пірна́ти (‹псл. *po-rъnati) українська
порина́ти українська
ри́нути «текти» українська
ниря́ти українська

пірна́ти

результат контамінації дієслів ниря́ти «пірнати» і ри́нути «бурхливо текти, литися», спочатку, очевидно, в префіксальних основах виниря́тивирина́ти (ви́рнути), потім, за аналогією, порина́типірну́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зірну́ти
зорну́ти «тс.»
зри́нути «виринути»
перна́чка «товста кишка вівці»
пірна́ло «плунжер» (тех.)
пірна́чка «телячий шлунок» (очевидно, спочатку як засіб для сквашування молока)
пірну́ти
порина́ти
пори́нач «тс.»
пори́ну́ти
порну́ти
пурина́ти «пірнати»
пурина́ч «нирець»
пурну́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ниря́ти «пірнати» українська
ри́нути «бурхливо текти, литися» українська
виниря́ти (ви́рнути) українська
вирина́ти (ви́рнути) українська
порина́ти українська
пірну́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України