ПОПЛИВТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Почати рухатися по поверхні води, почати пливти. Приклади

Лебедиця попливла по озері за тихим вітром, піднявши крила. (І. Нечуй-Левицький)
Механічно сповз [хазяїн] із сідла й поплив біля морди Сірого, тримаючись за гриву й допомагаючи рукою плисти. (Ю. Яновський)
Поплив пароплав угору Дніпром. (А. Головко)
Як би я тепер хотіла У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхо́м поплисти! (Леся Українка)

Почати рухатися разом з водою, за течією. Приклади

Поплинь, віночку, по чистій воді, Приплинь під хату, де жиє милий. (з народної пісні)
Тут .. байдак заворушився І сам, одчаливши, поплив. (І. Котляревський)
Зачастили раптом зливи, – Попливло з луки сінце... (С. Воскрекасенко)

Почати литися потоком, струмками (про рідину); потекти. Приклади

Поплили перед ним ріки глибокі та бистрі, що кручі рвуть, сяють, як діамант. (Марко Вовчок)
Зрадливі сльози попливли по запалених вітром та морозом щоках. (Ю. Збанацький)
Асуар здригнувся. Пальці рук судорожно стиснулись, жили повільно стали розбухати, синіти, ціле тіло витягнулось, і по ньому струмками поплив рясний піт. (Мирослав Ірчан)
* Образно. Тихо поплив блакитними річками льон. (М. Коцюбинський)
Кров швидше в жилах поплила у нього, в очах зажеврів огоньок нараз, і віддих тож рівніший став. (І. Франко)
Днями .. в доми нове тепло Від вугілля попливло... (М. Упеник)
Пролине небагато років, І в твоїх [Херсона] жилах попливуть Електрострумені високі. (С. Крижанівський)
І ось врочистий день настав: знов заступили зміну. Ввімкнути струм – і попливе нова вугілля міра... (П. Дорошко)
Гострі зуби жатки увійшли в озимину, і перші стебла попливли до барабана. (з наук. літ.)
Всі, не дослухавши розмови, не договоривши слів, попливли до гурту. (С. Васильченко)
Галасливий натовп спортсменів і глядачів поплив до гардеробів. (В. Собко)
Юля зняла капелюшок, кинула його на траву і швидко розплутала поясочок; халат м'яко поплив по її руках, і, тихесенько згорнувшись, ліг біля ніг. (Григорій Тютюнник)
Попливли дні за днями. Скучні, одноманітні. (Г. Хоткевич)
Одкинула [Тася] голову, дивиться на небо, на губах осмішка, в очах попливли мрії, як золоті хмарки. (С. Васильченко)
Склепить Давид очі, а не спить. Думає – як вона схожа [на Зіньку], як отак боком, у профіль... І попливуть спогади. (А. Головко)
І знову тяжкі думки від дрібної комахи попливли до невідомих столичних людей, які своїм папірцем мають вирішити долю дітей землі. (М. Стельмах)

перен. Почати повільно, плавно переміщатися в просторі (про окремі живі істоти, предмети). Приклади

Рушили [люди] далі. Тепер дві корогви, з'єднавшись, попливли разом. (М. Коцюбинський)
Я ж бачила, як хмарка та вродилась: вона повстала з гучного потоку туманом білим, парою без барви, і тихо попливла понад водою. (Леся Українка)
Глянула наша Одарка Степанівна. Голову отак підвела і попід самісінькою аркою павою попливла-попливла. (С. Журахович)
Птах, плавно змахнувши крилами, спокійно поплив стороною над степом. (О. Гончар)
* У порівн. Виринула з колосків голова з чорними кісьми і неначе поплила понад колосками. (І. Нечуй-Левицький)
Коні вхопили з місця, і тачанка, м'яко гойдаючись, ніби попливла в повітрі. (О. Гончар)
Тут якраз заграв оркестр, і зашумів, завирував зал, попливли в мрійному вальсі юнаки й дівчата. (І. Цюпа)
Зійдемо на гору, Спочинемо, а тим часом Твої сестри-зорі, Безвічнії, попід небом Попливуть, засяють. (Т. Шевченко)
Степ посивів від паморозі, але тільки-но відірвалося сонце від краю землі і попливло все вище й вище, сивина одразу зникла. (З. Тулуб)
Зарипіли вагони, спершу повільно, а потім все швидше і швидше поплив перед очима засніжений перон. (А. Дімаров)
Хати й тополі попливли, Лукія і мати, чабани й отари, і весь степ поплив.., дужий і рівний вітер легко жене яхту по воді. (О. Гончар)
Залп одгримів, упало сонце, земля хитливо попливла... І довго, довго тьма була. (В. Сосюра)
І раптом на очах Микули батько Ант змінився: обличчя його стало блідим, як крейда, погляд поплив по хижі. (С. Скляренко)

Почати поступово поширюватися в просторі. Приклади

Враз хмарка налине і тіні змішає, і сутінь поплине, мов сивий серпанок... (Леся Українка)
Світанок в полях Засинів і поплив небозводом... (С. Олійник)
Зеленкувата запорошена машина зупинилась. Мотор джерготів, наче хотів когось з'їсти, а вулицею попливли пахощі бензину. (М. Трублаїні)
Лісом поплила чудна, невідома ще пісня. (М. Коцюбинський)
І схвильована промова з уст правдивих попливла. (С. Воскрекасенко)

ПОПЛИВТИ́