ПОКУРИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКУРИ́ТИ

що і без дод. Курити якийсь час (див. кури́ти¹). Приклади

[Тиміш:] Може, дядьку, покуримо, ось у мене свіженький тютюнець. (С. Васильченко)
Сусіди побідкалися, покурили, порозходились. (О. Гончар)

що. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. або багато цигарок, сигарет і т. ін.

перев. із запереч., перен., розм. Про неможливість здійснити що-небудь. Приклади

[Конон:] Стій, словами ласкавими не силкуйся мене замовити, не покуриш! (М. Кропивницький)
– Чортового батька покуре [покурить]! – одказав гордо Пищимуха. – Він дума, що як він становий, то й хитрий. (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

що і без дод. Курити якийсь час (див. кури́ти²).

Те саме, що покади́ти. Приклади

Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Виділяти дим при слабому горінні якийсь час.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Здіймати куряву вгору якийсь час. Приклади

Тачанки, підібравши мертвих і поранених кулеметників, покуріли в село. (Ю. Яновський)
Машина чмихнула, покуріла в бокову вулицю... (Є. Гуцало)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах