ПОКОТИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКОТИ́ТИСЯ

Обертаючись, почати пересуватися в певному напрямі. Приклади

З-під воза обірвався гарбуз і покотився рядом з возом з гори, неначе наввипередки. (І. Нечуй-Левицький)
– Що то ти робиш, Івасю? – озвався дід, вертаючись назад .. – Качаюся, – одказав і покотився по траві. (Панас Мирний)
Покотився по зеленому полю футбольний м'яч, і замайоріли по полю різноколірні майки... (Остап Вишня)
Без міри пороху підсипає [козак Голота], Татарину гостинця у груди посилає: Ой, ще козак не примірився, А татарин ік лихій матері з коня покотився! (з думи)
Вода потекла на сонного Аврама Кириловича. Той з переляку покотився з стільця. (Є. Кравченко)
Прощай, моя Ма... – і не договорив [Василь], як вона зомліла й покотилась йому на руки. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Гуляє князь, гуляють гості; І покотились на помості... (Т. Шевченко)

розм. Почати рухатися (про засоби пересування). Приклади

Повозка покотилася не битим шляхом, а травою. (Панас Мирний)
Трамвай брякнув дзвоником, заскреготів колесами й покотився далі. (Л. Дмитерко)
Нових гостей примітила господиня хати і покотилася до них такою собі ошатною діжечкою: була кругленька і невеличка. (В. Речмедін)
Від фігури м'ячами покотились хлопчаки, вигукуючи одно слово: – Їдуть, їдуть! (М. Стельмах)
Несподівано, мов грім серед ясного неба, ударила кіннота червоних, і кавалерія білих .. покотилася назад. (П. Панч)

Почати рухатися по небосхилу (про небесні світила). Приклади

В людських хатах все було позатихає, все посне. Місяць зійде й покотиться геть-геть вгору. (І. Нечуй-Левицький)
Он сонце покотилось, І все зазолотилось – Ставок, лужок, і хата, і верба... (В. Бичко)
Ось одна зірка зірвалася і покотилась так низько над Ларьком, що він аж прищулився, щоб по щоці не вчепила. (С. Васильченко)

Почати пересуватися, переміщатися під дією течії, вітру і т. ін. Приклади

Покотилась буйна хвиля На жовтий пісочок. (М. Петренко)
Чорними ярами покотився білий туман. (М. Коцюбинський)
Вогонь пригас, над жаром підійнявся і клубком покотився .. димок. (С. Скляренко)
І сонце веселіше засяло, і пахощі з садків покотились хвилями. (М. Коцюбинський)
Лунко покотилось міжгір'ями гучне іржання розсідланих коней. (О. Гончар)
– Гей-гей, до гурту – наших б'ють! – Покотився по селу бентежний згук. (С. Васильченко)
І на диво, ці слова чоловіка весело покотилися по селу. (М. Стельмах)

розм. Почати струмувати, потекти. Приклади

Скоро оце скресла крига, потанув сніг, із стріх закрапало, а з гір струмочки покотилися. (Марко Вовчок)
Дощові води з гривами брудної піни покотилися ярами і вибалками до річки. (Я. Гримайло)
У мене аж слина покотилася від згадки про м'ясо та про пиріжки. (І. Багмут)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Народити малят (про овець та деяких інших тварин).

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.