ПОВІТКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОВІ́ТКА

Господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна. Приклади

– Замкни коні в повітку та ходім у хату. (Б. Грінченко)
Чоловіки поздіймали дошки й повносили в повітку. (І. Нечуй-Левицький)
Стоїть хата, з дерева зрублена, тут же під одним дахом кліть – повітка для худоби. (А. Хижняк)

Покрівля на опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін.; накриття. Приклади

Тільки одпріг я коней, а панич і гукнув: – Піди лишень, Данилка, на базар та купи до чаю бубликів. Та гляди, не заблудись; ось бач, – каже, – у нашому трактирі нові ворота під повіткою. (О. Стороженко)
Біля білих байських юрт зберігалися під повітками легкі літні юрти, в яких живуть на літньому пасовищі в горах. (З. Тулуб)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.