ПОВІРИЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВІ́РИТИ
Прийняти що-небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим.
Приклади
- Розказав би про те лихо, Та чи то ж повірять! (Т. Шевченко)
- А чи довго матір, та ще й добру, довести до того, що повірить усьому, що їй стань розказувати?.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Коли ви не вірите в такі дрібниці, то чи повірили б ви в те, що я плив Магеллановою протокою. (Ю. Яновський)
- Ох, досі не можу повірить, Що ти вже не любиш мене! (Леся Українка)
- Дорош, дивлячись на нього, ніяк не міг повірити, щоб ця весела і така безпосередня в цю хвилю людина могла наговорити на нього стільки дурниць. (Григорій Тютюнник)
- Серцем Неля ще й досі не могла повірити в те, що розум давно мусив визнати за факт: сестра просто-напросто продала її маклерові. (Ірина Вільде)
- Ще почекали, немає отця Сидора, і тоді всі повірили і зрозуміли, що служба закінчена і чекати нічого. (О. Довженко)
кому, чому, в кого.
Відчути довір'я до кого-, чого-небудь, пройнятися вірою в чиюсь щирість, порядність.
Приклади
- – А чому ж ви тій жінці повірили? – А то така жінка, що мож [можна] їй вірити. (Г. Хоткевич)
- А все ж ключниця приголубила саме Малушу, повірила їй, а відтак зробила й своєю помічницею. (С. Скляренко)
- Солдат відчув плече солдата, Народ повірив у народ. (Т. Масенко)
- [Анна:] І як ви от зараз підете із сього дому, я всім скажу і всі тому повірять, що тут були розбійники та й годі. (Леся Українка)
- – Ти нам повір, товаришу Чубенко, що ми б тебе так не налякали, коли б знали, що це їде наш чоловік. (Ю. Яновський)
Почати вірити.
Приклади
- [Василь:] А коли я не вірю. Докажи ж мені, докладно доведи до того, щоб я повірив. (Панас Мирний)
- Вона казала се так весело і твердо, Що я повірила в свою щасливу долю, І вірила,аж поки не зросла... (Леся Українка)
- Коли б ти знав, як я часами прагну повірити, ну, хоч отак, як ти, в те християнство! (Леся Українка)
- Хочеш?.. Повірю і в чорта, і в бога... Я ж біля тебе, я тільки тобі... (В. Сосюра)
тільки 2 ос. одн. і мн. та наказ. сп., у знач. вставн. сл.
Уживається для підсилення вірогідності сказаного і більшого переконання того, до кого звернена мова.
Приклади
- – Повір, Мотре, що нікому воно не легко. (Панас Мирний)
- В Неаполі пісня, як хліб і повітря .. І вулиці назва лунає, повірте, Мов пісня найкраща – Санта-Лючія. (Л. Дмитерко)
- – Скільки було нас там, .. як один, впали навколішки й поцілували землю... повіриш, заплакали, як діти. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВІ́РИТИ
Див. повіря́ти.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.