ПОВЕРХНІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОВЕ́РХНЯ

Зверхній, зовнішній бік чого-небудь. Приклади
  • Ніколи ні одна сніжиночка не торкнулася поверхні цеї [цієї] червоної пустині. (Г. Хоткевич)
  • Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне, як сіно з копиці. (Ю. Яновський)
  • Блакитне небо відбило свої фарби на поверхні води. (Олесь Досвітній)
  • Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками. (І. Сенченко)
  • Поверхня західного Лісостепу дуже розчленована глибокими балками і долинами рік. (з наук. літ.)
мат. Межа, що відділяє геометричне тіло від зовнішнього простору або від іншого тіла; слід руху якої-небудь лінії в просторі. Приклади
  • Бічна поверхня правильної піраміди дорівнює добуткові периметра основи на половину апофеми. (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.