ПОВЕНІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПО́ВІНЬ

Розлиття річки при весняному розтаванні снігу, льоду або від тривалих дощів чи великих злив. Приклади

А у річці жовтим валом Повінь котить води: Видно, в горах тучі впали – Не дай боже шкоди! (І. Франко)
Під час весняної повені ріки виходять з берегів і розливаються, багато які з них на кілька кілометрів ширини. (з навч. літ.)
* Образно. [Альберт:] Тепер я бачу, що ніякими силами не можна зупинити повінь народного обурення. (Я. Мамонтов)
* У порівн. Думки, наче повінь, аж перегойдують нею. (М. Стельмах)
Води одшуміли, стали в берегах, на кручах засихали вже збиті повінню заплави. (С. Скляренко)
А потім приходить весна, з громом скресає Дніпро .. На Матвіївській затоці в цей час висока повінь. (В. Собко)

перен. Велика кількість, надмір чого-небудь. Приклади

Ні, справді можна здуріти від тої повіні корінців, брунатних, жовтих, білих, тонких, грубих, з землею й без землі корінців. (М. Коцюбинський)
Мічурін глибоко передихнув, подивився навколо, на безмежжя снігів, і в погляді його була повінь гніву. (О. Довженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.