ПЛЮСЬ

Звуконаслідування, що передає сплеск води (або іншої рідини) чи шум від падіння кого-, чого-небудь (звичайно в воду або в щось рідке), а також звук, схожий на такий сплеск, шум. Приклади

Підбіжить [хлоп'я], підтовкне [підштовхне] – плюсь! – більш половина чарки назад у діжку! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Плюсь! – і вже тріпоче камбала на дні в човні... (Остап Вишня)

розм. Уживається як присудок за знач. плю́скати і плю́скатися. Приклади

Спустився [дід] у сажалку, зайшов поза відьмою і тільки розбив руки, а з рук щось плюсь у воду. (О. Стороженко)
– Син холодне любить обтирання – По годині в ванній плюсь та плюсь. (Д. Білоус)
Не вдержиться [дитина] та... плюсь вп'ять [знову] на долівку, та й заплаче. (Г. Квітка-Основ'яненко)

у знач. присудк. сл., розм. Уживається для позначення швидкого несподіваного руху, переміщення (про появу, зникнення кого-, чого-небудь). Приклади

Тут плюсь – Еней, як будто [наче] з неба. (І. Котляревський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.